Не залишилось осторонь і кримське управління Служби безпеки. Уранці за наказом начальника Головного управління СБУ в АРК Геннадія Калачова до селища Укромне Сімферопольського району відправлено працівників для перехоплення російських БТРів, про що заявила прес-служба управління: «Наші співробітники проведуть певні дії, щоби не допустити порушення громадського порядку»67
. УНІАН повідомило, що телефонні дзвінки з такою ж інформацією надійшли журналістам телеканалів від працівників СБУ.Щоправда жодних підтверджень, що хтось дійсно виїхав на місце подій і хоч якось намагався зупинити колону російської техніки, так і не було. Цілком можливо, це була частина операції з відволікання уваги, адже на той момент російські спецслужби значною мірою вже контролювали діяльність Головного управління СБУ в АРК, а чесні, вірні присязі офіцери фактично були відсторонені, не отримували жодних наказів і тому не могли належно виконувати поставлені завдання.
У ніч на 27 лютого я повернувся з московського ефіру програми «Политика», а вже на 11:00 мені був призначений чат на сайті liga.net. Там відбувся діалог із читачем, який представився Романом із Лондона.
Роман із Лондона
: «Невже Путін піде на шалений ризик із відділенням Криму? Чи це просто інструмент торгу з новою укр. владою?»Тарас Березовець
: «Я можу спрогнозувати алгоритм подальших дій у Криму. Терористи, які захопили приміщення Верховної Ради та Ради міністрів Криму, діють на замовлення російських спецслужб. Уже сьогодні вони висунуть вимогу до депутатів ВР Криму зібратися на позачергову сесію й оголосити про проголошення незалежності півострова та звернутися по військову допомогу до РФ. У відповідь на це якась частина кримських депутатів підтримає цю вимогу та проголосить про від'єднання від України. Російська Держдума негайно ухвалить рішення про підтримку дій кримських сепаратистів та закличе Владіміра Путіна гарантувати безпеку російських громадян, яким нібито погрожує смертю нова українська влада. Оскільки підрозділи ЧФ РФ уже в Криму, вони будуть виведені з баз своєї дислокації та утворять блокпости на виїздах із Севастополя та, можливо, спробують узяти під контроль більшість транспортних артерій Криму, включно з установленням блокпостів на Перекопському перешийку. На підсилення підрозділів ЧФ РФ Росія перекине війська ВДВ та морської піхоти з Краснодарського краю й Кавказу. Фактично це означатиме військову анексію півострова. У відповідь на це негайно збереться Рада Безпеки ООН, на яку буде винесене рішення стосовно засудження дій Росії. Але воно буде заветоване самою Росією. Україна звернеться до підписантів Будапештського меморандуму 1994 року, куди входять США, Велика Британія та сама Росія, з проханням виконати взяті на себе гарантії територіальної цілісності України. У найгіршому випадку розвитку подій країни-гаранти обмежаться лише усним засудженням дій Росії. У такому разі в Криму може розпочатися справжня громадянська війна, оскільки кримськотатарський народ ніколи не погодиться з від'єднанням від України. Це найгірший сценарій. Влада України повинна зробити все можливе й неможливе, аби цьому запобігти».Може здатися дивним, що я, не знаючи всього, що відбувалося в Криму, майже повністю спрогнозував наступний перебіг подій. Звісно, якихось унікальних інсайдерських джерел я не мав. Однак протягом десятиліть вивчав військову історію, зокрема Росії. Тому для мне ця операція мало чим відрізнялася від попередніх, організованих спершу радянськими, а згодом російськими спецслужбами в Афганістані, країнах Балтії, Кавказу та багатьох інших.
Це була їхня звична технологія. Локалізувати певний регіон спецпідрозділами, ізолювати його від зовнішніх впливів, не допустити туди міжнародних спостерігачів, журналістів. Потім узяти під контроль існуючі або створити маріонеткові органи «народної влади». У Севастополі їм не вдалося взяти під контроль міськраду, тому проголосили «народного мера» Алексєя Чалого. Верховну Раду Криму змогли переламати через коліно, а де не вистачило голосів — зробили дублікати карток для голосування.
Але повірте — якби шантажем і підкупом кримських депутатів не вдалося переконати, їх просто розігнали б і негайно створили якийсь оперетковий псевдозаконодавчий орган, як сталося згодом на Донбасі. Далі Рада голосує за референдум, причому обов'язково добираються кондово-радянські формулювання — у цьому вони не відрізняються від того, що було в СРСР у 1980-х. Референдум проводиться під «захистом» їхніх неідентифікованих підрозділів і «народних дружин» або сил «самооборони». Зрештою, підсумки цього незаконного референдуму сама ж Росія й визнає.