Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Організатор «Крим-ЯОЯ» Таміла Ташева розповіла про свої спогади перших днів окупації: «Про окупацію я дізналася з Інтернету. Я на той момент працювала піар-директором групи «ТІК». Тоді ми просто о 9-й ранку зв'язалися телефоном із Севгіль Мусаєвою, Алімом Алієвим. Ми тоді не розуміли, що відбувається, а якщо ми, кримчани з безліччю контактів у Криму, не розуміли, — було очевидно, що мало хто взагалі розумів. Ще думали — ну, побавляться й заспокояться. Того ж дня із Севгіль і Алімом вирішили створити такий інформаційний майданчик, за допомогою якого інформуватимемо людей, що відбувається в Криму. Тоді ми створили сторінку у Facebook, яку назвали «Крим-ЯОЯ». Головне, що там було, — перший заклик про допомогу й посил для людей: ми інформуватимемо про те, що насправді відбувається в Криму. Нам, кримчанам, було не важко знайти інсайдерську інформацію. Ми розпитували журналістів, уточнювали щось. Уже за кілька днів до нашої ініціативи підключилися сотні волонтерів. І ми стали повноцінним медіа.

У нас було три групи волонтерів: одна знаходила інформацію в інформаційних потоках, друга верифікувала її, третя модерувала.

Пізніше в нас з'явилися свої інформатори — військові з військових частин. У мене був свій інформатор із Військово-морського флоту. Я у нього навіть запитала: чому ви вирішили нам допомагати, вам за це нічого не буде? Він відповів, що дуже багато залежить від того, чи допомагатиме він чи ні. Бо якби він мав важливу інформацію, але не передав її нікому, то ніхто й не зміг би допомогти. Адже з Києва тоді реакції не було. Тому військові вирішили через волонтерів поширювати інформацію. Уся та інформація, яку нам давав цей інформатор, завжди підтверджувалася. Наприклад, він говорив, що зараз буде захоплюватися якась військова частина. Ми цю інформацію верифікували, продзвонювали ці частини, попереджали. Просили журналістів туди підтягуватися, висвітлювати. Це було весь час — березень — квітень: і до референдуму, і після, коли почався сильний тиск на військові частини.

Звичайно, ми розуміли, що відбуваються жахливі речі. Але працювали в дикому темпі, спали по три години на добу. І зупинитися, заплакати й говорити «як все погано» просто не було часу. Крім того, починаючи з 3 березня, підключилися перші переселенці — спочатку з Криму, потім зі сходу. Зараз я в Крим нев'їзна: мене попередили силові відомства України, що краще туди не їхати, бо мене можуть заарештувати. «Крим-SOS» постійно використовує такі поняття, як окупація, незаконна влада, а за російськими законами це кримінальний злочин. Звичайно, хочеться з'їздити до батьків, побачити улюблені місця. Але зараз не можна».

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука