Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Так званий «руський мір», поплічник шовінізму та інонаціональної ненависті, з перших днів анексії, природно, почав проявляти своє справжнє лице. Між молотом і ковадлом опинилися народи — одвічні мішені радянської репресивної машини, насамперед кримські татари та євреї.

У російській соціальній мережі ВКонтакте, яка нараховує декілька мільйонів користувачів, у ці дні активно створювалися групи зі збору людей для поїздок в Україну, зокрема до Криму, для здійснення всіляких провокацій.

ВК-група «Гражданская самооборона Украины» повідомляла: «Виїзд у Донецьк відбувається з Ростова-на-Дону, виїзд до Харкова — з Бєлгорода. Тобі потрібно вказати дату твого приїзду в ці міста, де отримаєш подальші інструкції. Будь максимально чіткий і зібраний, люди перевантажені, не потрібно зайвих питань. Пам'ятай — ти звичайний турист, нічого зайвого із собою не треба».

О 22:00 за центральноєвропейським часом розпочала своє екстрене засідання Рада Безпеки ООН у Нью-Йорку. У зустрічі взяли участь постпреди 15 країн — членів Ради й постійний представник України Юрій Сер-геєв.

На питання журналістів агентства АР, чого Україна очікує від цього засідання, посол відповів: «Те, що відбувається [у Криму. — Прим. ред.], жахливо. Військова присутність у Криму має привернути увагу світової спільноти, оскільки це виклик безпеці та миру в регіоні, а також виклик територіальній цілісності України»150.

Як повідомляв сайт ООН, Сергеєв під час засідання поінформував міжнародну спільноту про факти незаконного вторгнення російських військових на територію України: «У ці дні проходять широкомасштабні військові навчання Російської Федерації та військові переміщення в районах, що межують з Україною. <...> Спостерігається пересування військового обладнання українською територією. Сьогодні <...> о 15:45 десять російських транспортних літаків Іл-76 незаконно перетнули державний кордон України й приземлилися в аеропорту поблизу Сімферополя. <...> 14 російських вертольотів незаконно були перекинуті на територію України й приземлилися близько Качі»151.

На це постійний представник РФ при ООН Чуркін заявив під час засідання: «Усім відомо, що в нас угода з Україною про розташування російського Чорноморського флоту на базі в Севастополі. І ми діємо відповідно до цієї угоди»152.

Сильну позицію та підтримку Україні на цьому засіданні Радбезу ООН продемонструвала представник США Саманта Пауер: «Ми глибоко стурбовані повідомленнями про розгортання російських військ у Криму. США закликали Росію вивести збройні сили, що нарощуються в регіоні, і дати можливість українському народу самостійно, вільно вибирати свій уряд і майбутнє, не побоюючись втручань. Ми закликали всі держави поважати суверенітет України. <...> США пропонують невідкладно направити до Криму міжнародну посередницьку місію, щоби почати деескалацію ситуації та сприяти продуктивному мирному діалогу між усіма українськими сторонами. <...> Важливо якнайшвидше направити місію, оскільки спостерігається ескалація кризи. Мета цієї місії — збереження територіальної цілісності, єдності та суверенітету України»153.

Очевидно, побоюючись, що міжнародна спільнота знайде в Криму факти російської інтервенції, Чуркін заявив: «Ми проти нав'язаного посередництва. Але якщо «кримська влада» згодна на це посередництво, ми не будемо проти»154.

Пізно ввечері, о 23:30 за центральноєвропейським часом, у прямому ефірі ЄМН виступив Барак Обама й зробив «спеціальну заяву щодо ситуації в Україні у зв'язку із захопленням російськими військовими ключових стратегічних об'єктів інфраструктури на півострові», де застеріг Росію, що за все «доведеться платити»155: «Я також говорив кілька днів тому з президентом Путіним. Моя адміністрація щодня підтримувала контакт із російськими офіційними особами. <...> Зараз ми глибоко стурбовані повідомленнями про пересування військ Російської Федерації на території України. <...> Будь-які порушення суверенітету та територіальної цілісності України матимуть серйозні дестабілізуючі наслідки. <...> Будь-яка військова інтервенція в Україні буде мати серйозні наслідки»156.

Останній день лютого приніс ще більш сумні звістки. Доки Захід заколисував Україну запевненнями, що все під його контролем і що молодий український уряд має всіляко уникати провокацій, російські «зелені чоловічки» ще більше стиснули руки на горлі Криму. Верховна Рада та уряд почали усвідомлювати небезпеку розгортання подальшого сценарію. Проте розвал збройних сил і розвідки часів Януковича не давали повністю відчути, як далеко Кремль готовий зайти в реалізації своїх експансіоністських планів. Захоплення аеропортів «Бельбек» і «Сімферополь» виявилося «розминкою» перед подальшими агресивними діями «зелених чоловічків», які вже 1 березня сколихнуть увесь світ.

1 березня. РАДА ФЕДЕРАЦІЇ «ДАЄ ДОБРО» ПУТІНУ НА ВВЕДЕННЯ ВІЙСЬК В УКРАЇНУ

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука