Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Ліза Богуцька так згадує публічний виступ Аксьонова цього дня: «Пам'ятаю, саме 1 березня був виступ Аксьонова, де він заявив, що бере на себе управління Кримом. І тоді я зрозуміла, що зараз почнеться активне зомбування людей. Я спеціально звертала увагу, хто з проросійських мітингувальників дає інтерв'ю телеканалам — як російським, так і українським і закордонним. Це були одні й ті ж люди, які в різних містах розповідали, як чудово, що вони тепер у Росії. Один і той же текст — вони корінні кримчани, народилися в цьому місті (щоразу — новому), і вони все життя ненавиділи Україну, бо вони від неї потерпали. Тоді була дуже грамотно вибудувана пропагандистська політика».

О 1:30 кримські татари зібралися під стінами телеканалу ATR, аби упередити його захоплення російськими військовими, про ймовірність якого ввечері повідомив портал «Кримськотатарське питання online»164. Директорка телеканалу Ельзара Іслямова заявила: «Люди хочуть, наскільки можливо в їхніх силах, захистити телеканал, але наскільки можливо протидіяти військовим силам?»165.

У цей час під ВРК постійно перебували російські військові з кулеметами. Про це повідомили о 10:28 з посиланням на «Інтерфакс-Україна»: «Близько 10 осіб знаходяться на розі вул. Карла Маркса й Жуковського. На парапеті біля одного з фонтанів розташувалося троє кулеметників, двоє зайняли бойові позиції, один ходить по парапету. Біля них знаходиться група людей із георгіївськими стрічками — близько 20 осіб. Озброєні люди також знаходяться перед будівлею Ради міністрів Криму»166.

У цей час сепаратистські владці півострова почали діяти за класичними канонами НКВС-КДБ. Самопроголошений прем'єр автономії Аксьонов зробив, власне, те, для чого російські спецслужби поставили його на цю посаду. Із самого ранку він публічно звернувся до російського президента Владіміра Путіна по допомогу, читаючи звернення з папірця. Кожен, хто на момент розвалу СРСР уже був дорослим, мав перед очима картину серпня 1991-го, коли віце-президент СРСР Геннадій Янаєв та інші путчисти, намагаючись реанімувати радянську імперію, так само тримали в тремтячих руках папірці з текстом.

У заяві Аксьонов підпорядкував собі силові структури й попросив Путіна «стабілізувати ситуацію у Криму». Пізніше на основі цього звернення Путін подасть відповідний запит до Ради Федерації по дозвіл увести війська в Крим. Заява Аксьонова сповнена радянських флешбеків: «Я як голова Ради міністрів АРК, реалізуючи повноваження, покладені на мене ВР АРК, приймаю рішення про тимчасове перепідпорядкування з'єднань і частин силових структур: МВС, СБУ, ЗС, флоту, податкової та прикордонників, — безпосередньо мені. Усім командирам виконувати тільки мої накази та розпорядження. Незгодних прошу піти зі служби. Ураховуючи викладене, розуміючи свою відповідальність за життя й безпеку громадян, я звертаюся до Президента РФ Владіміра Путіна про сприяння в забезпеченні миру та спокою на території Автономної Республіки Крим»167.

Окрім цієї публічної заяви, на думку головного редактора радіо «Эхо Москвы» Алєксєя Вєнєдіктова, була ще непублічна, про яку він написав у Twitter: «Інсайд — нова влада Криму запропонувала Росії перераховувати гроші за Чорноморський флот (92 млн. доларів щорічно) не в бюджет України, а до бюджету Криму»168.

За кілька годин на сайті російського видання «РИА Новости» з'явилася буцімто заява з адміністрації президента РФ, що «Росія без уваги це звернення [Аксьонова. — Прим. ред.] не залишить»169.

До речі, народний депутат Андрій Сенченко поділився зі ЗМІ дуже цікавими фактами з біографії лідерів кримських сепаратистів, зокрема Аксьонова: «Пан Аксьонов у середині 90-х років був звичайним бригадиром в організованому злочинному угрупованні, він був відомий у Криму в кримінальних і міліцейських колах під прізвиськом Гоблін. Людина, яка трьох слів зв'язати не може. З певного моменту він теж зайнявся політикою, я б поставив точкою відліку 2009 рік, коли він очолив структуру «Русское единство» знову ж таки після кількох поїздок і консультацій у Москві. Ця структура підпирається фінансово, мабуть, там»170.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука