Читаем Безлюдні острови 14-16 полностью

Немає нічого дивного в тому, що протестантські пастори, роздратовані його німбом, проклинають голову своїх конкурентів, використовуючи терміни, які відповідають тій християнській етиці, яку вони проповідують, наприклад: "Антихрист" або "Звір Апокаліпсису" (я цитую "The Economist", 5 березня , 1983). Що ще гірше, Він має ворогів навіть у власному домі. У серпні 1982 року фахівець у справах Ватикану, Сандро Магістер, заявив на сторінках "Л'Еспресо", що "критика Папи була особливо поширена серед кардиналів Римської курії". Кажуть, що причиною є його "польський непотизм", який проявився у створенні "польської мафії" у Ватикані, очолюваної папським секретарем, монсеньйором Станіславом Дзівішем, яка створила "щось на зразок паралельної курії". Редактор польського видання "Osservatore Romano", отець Адам Бонецький, використовуючи конкретні факти, довів свою репліку (яку, до речі, редакція «L’Espresso» не хотіла друкувати, а редакція "II Tempo"), що майже всі нечисленні поляки, які працювали у Ватикані, працювали до того, як Кароль Войтила був обраний Папою. Однак він навіть не намагався довести, що італійські князі Церкви, які "забули" про 455-річну італійську монополію на папство, не засмучувалися через втрату цієї монополії. Він знав більш ранній постріл з Курії, спрямований у Святішого Отця:

Коли Папа лежав поранений у клініці Гемеллі, одного з сановників Ватикану запитали, чи ситуація часом нагадує "sede vacante" (міжцарювання між смертю одного Папи і обранням наступного).

Відповідь цього чоловіка, ім'я якого не розголошується, була:

- Для багатьох із нас, членів Курії, стан "sede vacante" панує з часу обрання цього поляка!".

Репортер "The Times" (22 червня 1981 р.), Пітер Ніколс, додав, що "цей церковний сановник, принаймні, не є надто критично наставленим до Папи". Тож що думають і інтригують ці ватиканські італійці, які надмірно критикують свого шефа та "польську мафію"?

Мафія є італійським винаходом, і керована Італією Церква ніколи не таврувала її в минулому, незважаючи на жахливі злочини, які та вчиняла. Кардинал Ернесто Руффіні, єпископ Палермо з 1946 по 1967 роки, повторював: "Слово "мафія" придумали жителі континенту, щоб очорнити Сицилію". А як же. Диявол дуже радіє, коли люди кажуть, що його не існує - це полегшує йому роботу. Лише за папи-поляка новий архієпископ Палермо Сальваторе Паппалардо відлучив мафію від церкви, а Іоанн Павло ІІ підтвердив, що це було актом Його волі, відвідавши Сицилію та засудивши сумнозвісний злочинний синдикат. Кількасоттисячний натовп сицилійців із вдячністю скандував Його ім’я. "Жителі острова вперше отримали відчуття сили", - повідомляли журналісти. У грудні 1983 року засоби масової інформації повідомляли: "Іоанн Павло ІІ, промовляючи до паломників із Сицилії, втретє за час свого понтифікату засудив сицилійську мафію за "факти варварського насильства, які викликають біль, подив, обурення та ображають людську гідність".

Вищезгаданий Сандро Магістр включив серед звинувачень на адресу "польської мафії" у Ватикані справу про канонізацію поляка Максиміліана Кольбе, даючи зрозуміти (на основі "витоків" з Курії), що Папа використовував мафіозні махінації для прискорення процес канонізації. Поминаючи вже той факт, що першим канонізованим Іоанном Павлом ІІ був італієць (тоді італійці нічого не говорили про махінації) – залишається правдою те, що перед обличчям отця Кольбе багато святих могло б почервоніти, бо наскільки ж легше вести святе життя в тихому скиту протягом ста років, ніж одного разу віддати його заради іншої людини - добровільно і з повним усвідомленням того, що смерть буде багатоденним мученицьким життям. Якщо вершиною підлості було висунення в пресі заперечень проти Кольбе з боку німців, винахідників голодного бункеру в Освенцимі, заперечення, винесені з глибин Ватикану Сандро Магістром, були звичайним антипапським неврозом олігархії Італійської Церкви (У 1983 році він знову повернувся в ефірі та на сторінках західних ЗМІ до проблеми "польської мафії у Ватикані", починаючи зі статті Майкла Доббса в "The International Herald Tribune". Доббс писав: "У Ватикані кажуть, що там править польська мафія").

Перейти на страницу:

Похожие книги

100 знаменитых чудес света
100 знаменитых чудес света

Еще во времена античности появилось описание семи древних сооружений: египетских пирамид; «висячих садов» Семирамиды; храма Артемиды в Эфесе; статуи Зевса Олимпийского; Мавзолея в Галикарнасе; Колосса на острове Родос и маяка на острове Форос, — которые и были названы чудесами света. Время шло, менялись взгляды и вкусы людей, и уже другие сооружения причислялись к чудесам света: «падающая башня» в Пизе, Кельнский собор и многие другие. Даже в ХIХ, ХХ и ХХI веке список продолжал расширяться: теперь чудесами света называют Суэцкий и Панамский каналы, Эйфелеву башню, здание Сиднейской оперы и туннель под Ла-Маншем. О 100 самых знаменитых чудесах света мы и расскажем читателю.

Анна Эдуардовна Ермановская

Документальная литература / История / Прочая документальная литература / Образование и наука / Документальное
Основание Рима
Основание Рима

Настоящая книга является существенной переработкой первого издания. Она продолжает книгу авторов «Царь Славян», в которой была вычислена датировка Рождества Христова 1152 годом н. э. и реконструированы события XII века. В данной книге реконструируются последующие события конца XII–XIII века. Книга очень важна для понимания истории в целом. Обнаруженная ранее авторами тесная связь между историей христианства и историей Руси еще более углубляется. Оказывается, русская история тесно переплеталась с историей Крестовых Походов и «античной» Троянской войны. Становятся понятными утверждения русских историков XVII века (например, князя М.М. Щербатова), что русские участвовали в «античных» событиях эпохи Троянской войны.Рассказывается, в частности, о знаменитых героях древней истории, живших, как оказывается, в XII–XIII веках н. э. Великий князь Святослав. Великая княгиня Ольга. «Античный» Ахиллес — герой Троянской войны. Апостол Павел, имеющий, как оказалось, прямое отношение к Крестовым Походам XII–XIII веков. Герои германо-скандинавского эпоса — Зигфрид и валькирия Брюнхильда. Бог Один, Нибелунги. «Античный» Эней, основывающий Римское царство, и его потомки — Ромул и Рем. Варяг Рюрик, он же Эней, призванный княжить на Русь, и основавший Российское царство. Авторы объясняют знаменитую легенду о призвании Варягов.Книга рассчитана на широкие круги читателей, интересующихся новой хронологией и восстановлением правильной истории.

Анатолий Тимофеевич Фоменко , Глеб Владимирович Носовский

Публицистика / Альтернативные науки и научные теории / История / Образование и наука / Документальное