Безлюдны острови 2-3

- Вірне зауваження, дитино моя, але чи проявить решта організації такий же розум, коли побачить плями на Сонці? Професор опублікує статтю під назвою "Ехнатон" у пресі з великими тиражами, і довіра до "Ноти" отримає ляпаса. На перший погляд, невеличкого. Але саме такі маленькі причини призводять до великих наслідків. У подібних випадках немає співмірності між причиною та наслідком згідно із законами дії та протидії Ньютона, скоріше в дію вступають принципи квантової фізики: частинка розміром з атом призводить до катаклізму. Можливо, Санчес не є розумним, але він досить хитрий, щоб боятися. У той момент, коли його шахрайство буде розкрито, він відчує себе дискредитованим, збожеволіє і, можливо, стане послідовником Нечаєва, який кричав: "Наше завдання — страшне, повне, загальне і безжальне знищення!". Тобто перехід від романтичного до анархічного тероризму, до сліпої злочинної ненависті. Це впаде на вас, і на вас перш за все, тому що справжнім фараоном-реформатором була Нефертіті, а від любові до ненависті один невеличкий крок...

Дівчина вискалює зуби в злобній усмішці:

- А ви боїтеся, щоб зі мною не сталася кривда. А за власні дупи ви вже зовсім не боїтеся.

- Зовсім ні, — каже Великий Невідомий. — Полковник.

У Гуттьєреса в руках досьє організації. Він розкладає документи віялом, як колоду карт. Імена, псевдоніми, адреси, контактні скриньки, склади зброї та шифри. Все. Великий Невідомий чистить сірником ніготь великого пальця. Деревина ламається з тріском.

- За півгодини ми зможемо знищити весь ТЕА настільки ретельно, що не залишиться нікого живого. Будь-коли.

Дівчина істерично кричить:

- Тоді чому?!...

- Це ж, хіба, зрозуміло — бо нам потрібна ТЕА. Інакше її б більше не існувало. Часи Робін Гудів минули, товаришко "Нефертіті". У світі сучасних технологій жодна змова не може процвітати без допомоги ззовні чи зсередини, з якоюсь ціллю толерована чи маніпулювана репресивним апаратом режиму.

Дівчина ховає обличчя в долоні. Вона втомилася. Крізь її перламутрові пальці протискується шепіт:

- Що вам потрібно?.. Заради Бога, який сенс у цій виставі?!

Великий Невідомий виглядає стурбованим її станом.

- Прошу заспокоїтися. Бажаєте чогось випити?…

Гуттьєрес тримає повну склянку в простягнутій руці. Дівчина не відриває пальців від обличчя.

- Нащо?!

- Я чекав на це запитання, сеньоріна Молінарі. Дозвольте мені сказати вам дещо. Коли Далай-лама помирає, свита тибетських священиків вирушає на пошуки його наступника. Процесія ламаїстів мандрує через гори та долини, заходячи в різні села та розглядаючи різноманітних дивних дітей, на яких їм вказали. Одного вечора вони зупиняються в забутому поселенні і знаходять маленького хлопчика, який сам розмовляє столичною мовою і простягає руки до святих реліквій, мов до власних. Посланці Лхаси заявляють, що це наступник. Ну а ми, таємні священики релігії цієї країни, вибрали "Ноту".

Дівчина прибирає пальці зі щік і дивиться на нього широко розплющеними очима. Втома туманить її думки, невже це сон?

- Розумієте, сеньоріта, є певні суспільні процеси, які неможливо зупинити на невизначений час навіть найжорстокішою силою. Це плюс дурість наших друзів, американців, що програють усі партії на шахівниці земної кулі, дорівнює: Куба, Ефіопія, Нікарагуа, Ангола, В’єтнам, Південний Ємен тощо. Якщо ми самі собі не допоможемо, то американці нам не допоможуть, тому що надлишок демократії та прозорості дій повністю знищив їх політичну силу. Реформи в нашій країні необхідні, а надто тривале їх зволікання може призвести лише до громадянської війни з непередбачуваними наслідками. Оптимальним рішенням був би лідер, який користується любов'ю народу і який запровадить помірковані реформи, поставивши бар'єр червоним. Санчес - ідеальний кандидат. Гарний, харизматичний дурень із високими амбіціями. Армія вступить з ним в контакт, стане на його бік і разом скине президента, якого він замінить під оплески всієї нації. Це те, про що ми вирішили.

- Ось так просто, містере wire-puller[5]?

- Так. Тільки наївним людям здається, що за лаштунками великих подій є такі ж гігантські масштаби, як опера Верді, а рішення про долю світу часто приймаються в туалеті. Принаймні це було прийняте в палаці.

- Сеньор бачить різницю?

Остання глузування, як прощання з тим, хто вже не повернеться. Дівчина питає іншим голосом:

- Ви впевнені, що він погодиться?