Читаем Дата Туташхіа полностью

— Це і смішно, ваша ясновельможність, і надто цікаво. Я пояснив би такі явища однобічністю натури, перевагою в ній якоїсь однієї риси. Такі люди, я гадаю, з’являються на світ дуже рідко. Не знаю, яке ім’я найбільше личило б їм, але здогадуюся, як саме вони з’являються.— Зарандіа помовчав, збираючись з думками, і вів далі: — Можливо, в майбутньому наука зможе створити, подібно до періодичної системи Менделєєва, систему моральних якостей людини. Встановлять, що існує стільки-то і стільки-то вже відомих властивостей, скажімо, любов, ненависть, доброта, злостивість та ще багато інших, а стільки-то і стільки-то клітинок таблиці на якийсь час лишаться порожні. Мине час, і для кожної клітинки знайдуться свої пожильці.— Зарандіа спинився й зиркнув на мене: як я реагую.

— Продовжуйте, Мушні. Я стежу за вашою думкою.

— Гадаю, що в нормального новонародженого є зародки всіх моральних властивостей.

— Ви говорите саме про нормального новонародженого, чи не так?

— Атож. Про винятки й аномалії скажу пізніше. Нормальний новонароджений наділений у зародку всіма моральними властивостями, і, отже, можливістю їх розвитку, формування, вдосконалення.

— Згоден з вами.

— У кожного новонародженого різні моральні особливості виражені з різною силою, навіть коли ті властивості ще тільки зав’язуються. Потенція одних властивостей — більша, інших — менша. Якщо середовище не викликає пришвидшеного й посиленого розвитку якої-небудь однієї риси, очевидно, з того новонародженого сформується особистість цілком нормальна, в якій усі її початкові задатки зрівноважаться один одним. Тепер про винятки й відхилення. Можна припустити, що народиться така людина, в якої надто сильні будуть зародки, скажімо, зажерливості, корисливості, а зав’язь протилежних властивостей буде слабка, немічна. Можливе таке?

— Звичайно, можливе.

— Можливе й інше. Людина потрапляє в такі умови зростання й розвитку, в яких бурхливо розвинуться її сильні задатки,, а слабкі ослабнуть ще дужче, занепадуть, практично зовсім зникнуть.

— Можливе й це.

— Тоді шлях, на який стане І яким піде людина, що сформувалася таким чином, не викликає сумніву, графе.

— Я розумію вас.

— Ми говорили про комівояжера й любительку корсетів та м’ясорубок. Такі «не можуть інакше», а чому — це ми вже зрозуміли. Як називати таких людей, я й справді не знаю, але звідки і яким чином вони з’являються, я, здається, починаю розуміти і про це вам уже сказав. Вони — плід впливу сильнодіючого середовища на аморальні задатки. Коли людина така, вона і на потопаючому кораблі виведе незнайому особу з істерики, щоб утелющити їй корсет. А сама та особа, погамувавши свою істерику, підбадьорена можливістю придбати корсет і м’ясорубку рідкісного зразка, заспокоїться й купить усе, що їй належить купити. Ту м’ясорубку,— захоплено вів далі Зарандіа,— вона ще прив’яже до пояса й кинеться з нею у воду. Везіння завжди на боці таких людей — вони з усіх халеп виходять неушкодженими.

Можливо, Зарандіа й сам не знав, що належав до таких людей. Аномалія і середовище діяли в одному напрямі, що сприяв цій аномалії. Зарандіа не міг інакше.

Нарешті я виявив цю його властивість, і згідно з методом двійника таку саму причину дії я повинен був передбачити в Даті Туташхіа, щоб шукати що причину в його злочинах...

Куджі Торіа

— Я так зрозумів, вас цікавить не лише сам Дата Туташхіа, а все, що діялося навколо нього. Чому він часто згадував пацюків і порівнював їх з людьми — це я вам розказати можу. Я багато про це розповідав, різним людям. Мабуть, хтось з них і послав вас до мене. Ласкаво прошу, коли хочете, розкажу.

Я давно запримітив: дуже багато людей шукають знайомства із знаменитостями, щоб потім похвалитися: вчора з отим випало гуляти. У цьому я завжди вбачав честолюбство й користь. І завжди тримався якомога далі од визначних людей. Ніяких близьких стосунків у мене з Датою Туташхіа не було.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Образы Италии
Образы Италии

Павел Павлович Муратов (1881 – 1950) – писатель, историк, хранитель отдела изящных искусств и классических древностей Румянцевского музея, тонкий знаток европейской культуры. Над книгой «Образы Италии» писатель работал много лет, вплоть до 1924 года, когда в Берлине была опубликована окончательная редакция. С тех пор все новые поколения читателей открывают для себя муратовскую Италию: "не театр трагический или сентиментальный, не книга воспоминаний, не источник экзотических ощущений, но родной дом нашей души". Изобразительный ряд в настоящем издании составляют произведения петербургского художника Нади Кузнецовой, работающей на стыке двух техник – фотографии и графики. В нее работах замечательно переданы тот особый свет, «итальянская пыль», которой по сей день напоен воздух страны, которая была для Павла Муратова духовной родиной.

Павел Павлович Муратов

Биографии и Мемуары / Искусство и Дизайн / История / Историческая проза / Прочее