Диригент

— Лишаються десятки жертв, трупів із численними травмами. Існує протокол дій після проходження урагану, згідно з яким необхідно чимскоріш урятувати уцілілих і запобігти поширенню хвороб, що їх може викликати розкладання тіл. Це спонукає всіх рятувальників і слідчих виконувати свої обов’язки якомога швидше. Охоплене хаосом місце події легко збиває слідчого з пантелику, заважаючи розгледіти ознаки злочину. Понівечені трупи часто висять на деревах — частково випотрошені, вкриті подряпинами або спотворені до невпізнання; розгнівана стихія здебільшого зриває з них весь одяг. На ваших столах лежать матеріали, на основі яких треба виконати наступне завдання. Там ви знайдете всі подробиці. Я стисло викладу їх, оскільки вся інформація міститься у наданих вам документах. Цієї весни березень видався одним із найтепліших в історії, що призвело до утворення торнадо й потужних ураганів, які завдали величезної шкоди багатьом регіонам нашої країни. Один із таких ураганів вразив маленьке містечко поблизу Кілліна, штат Техас, унаслідок чого спустошилися поля й загинуло чимало худоби. Людських жертв теж було багато. Серед них опинилася і родина Мейсонів. Загинули всі: батько, мати, троє синів-підлітків і старенька бабця, що жила з ними.

На екрані промайнули світлини, зроблені до і після трагедії. Перші зображення — типова техаська ферма й усміхнена родина, що позувала на подвір’ї. Знімки стихійного лиха мали погану якість — очевидно, що фотографу бракувало досвіду. Впадала в око відсутність міток і позначок. Поранення відзнято здалеку, а ті кадри, де камера трохи наблизилася, були розпливчастими. Кілька загальних планів виглядали більш-менш нормально. Трупи лежали впритул один до одного, що підводило до припущення про те, що всі члени родини зібралися разом, коли обвалилися дах і частина стіни. Амая без особливих зусиль уявила, як вони обіймаються, намагаючись набратися сміливості й відігнати страх. А згори падають уламки, тріски, важкі меблі, якими зазвичай облаштовують ферми.

Такер провадила далі.

— Дотримуючись протоколу, жертв стихійного лиха швидко поховали. Їхня загибель попервах не викликала підозр, тож поліція невдовзі видала свідоцтво про смерть і не здійснювала розтину.

Минуло менше місяця, і холодні повітряні маси, принесені вітрами з Канади, зустрілися з потоками теплого повітря з Мексиканської затоки, сформувавши кілька ураганів типу «суперкомірка», здатних породжувати численні торнадо. Саме така суперкомірка з усією силою обрушилася на коридор Оклагоми, й один із цих торнадо зруйнував ферму родини Джонсів на околицях Бруксвіля. — На екрані знову з’явився знімок красивої ферми, цього разу зроблений з висоти пташиного лету. Його замінила інша світлина, де не було видно нічого, крім руїн і спустошення. — Тіла знайшли всередині ранчо. Загинули батько, його старенька мати, що жила з ними, дружина й троє дітей.

Усі вони були приблизно тієї ж статі й того ж віку, що й члени сім’ї Мейсонів.

Збіг був дивовижним: трупи, що лежали впритул один до одного, пил, уламки, кілька предметів меблів, які придавили небіжчиків до підлоги. Хоча Амая не знала координат розташування обох ферм, на перший погляд здавалося, що вони ідентичні. Дівчина подумки занотувала це спостереження.

Агентка Такер зробила паузу, задоволено слухаючи, як перешіптуються агенти європейської поліції. Ці зображення були чудовими. Навіть недосвідчена людина одразу розуміла, що камеру тримав професійний фотограф-криміналіст.

— Якби поліція діяла так само, як і в попередньому випадку, — провадила далі агентка Такер, — ці смерті знову видались би природними й не розглядалися би слідчими. Всі члени родини перебували у розтрощеній вітальні, тіла майже не покалічені, але на головах виявлено сліди від страшних ударів, що, вочевидь, були завдані балками, брусами й меблями, які впали на них.

Французький агент із колишньої Сюрте, який сидів поблизу Амаї, перебив її:

— Місця події дуже схожі. Ви визнаєте, що перший інцидент не викликав підозр у представників місцевого самоврядування або влади штату. Дивлячись на світлини, я припускаю, що ФБР не проводило розслідування першої трагедії. Що ж змусило вас інакше поставитися до другої справи?

Агентка Такер зачекала кілька секунд, аж доки не впевнилася, що увага всієї групи прикута до неї.

— Свідок, — тихо вимовила вона, хоча це шепотіння чітко пролунало в темних глибинах аудиторії.

Амая усміхнулася. Поза всяким сумнівом, ця жінка бездоганно володіла техніками привертання уваги й пробудження інтересу слухачів.