Диригент

— Поховану під дахом бабцю звуть Белінда Райт. Вона була подругою дитинства матері Г’ю Аллена. Жінка забрала до себе Г’ю, коли той досяг повноліття і покинув дитячий будинок. Хлопець жив із нею та її чоловіком на маленькій сусідній фермі, аж доки не одружився і не оселився тут. Багато років по тому, коли Белінда овдовіла, вона перебралася сюди й допомагала подружжю Алленів виховувати дітей. Хоча вона не була матір’ю Г’ю, він ставився до неї з не меншою повагою.

Дюпре провадив далі:

— Якимось чином ця жінка примудрилася втекти з будинку. А може, вона була надворі, коли з’явився вбивця. Він наздогнав її на луці, позбавив життя, притягнув сюди й поховав під дахом як ще одного члена родини. — Вимовляючи останні слова, Дюпре з повагою дивився на Амаю.

Такер теж помітно пом’якшила тон, коли звернулася до неї.

— Тепер я розумію, що ви мали на увазі, говорячи про «акторський ансамбль», чиї учасники відіграють однаково важливі ролі. Вбивця шукає не стільки ідентичні родини, скільки ті, що уособлюють ідею сім’ї як такої. Хоча я маю визнати, мені важко погодитися з припущенням, що він обирає їх виключно в місцях, де трапилося стихійне лихо.

— Ні, — пожвавішавши, заперечила Амая, — все не так просто. Слід враховувати такий факт: щоразу ми дедалі точніше визначаємо час проходження великої бурі, циклону чи урагану, і він теж володіє цією інформацією. Саме ураган підказує йому, куди прямувати. Його веде сам Господь. Господь і гідрометеорологічні інститути, — додала вона з ледь помітною усмішкою. — Ось чому йому вдається приходити першим. Він прибуває раніше за ураган, чекаючи, що Господь дасть йому точні координати.

Емерсон досадливо клацнув язиком.

— Давайте з’ясуємо, чи правильно я вас зрозумів, — мовив він з удаваною приязню. — Ви припускаєте, що вбивця обирає не конкретну родину, а місце, де торнадо спускається на землю, де проноситься ураган або стаються повені. Я згоден, що такі стихійні лиха доволі легко передбачити. Як ви сама стверджуєте, державні метеорологічні агенції працюють дедалі краще з кожним днем і визначають з дедалі більшою точністю місце, де зчиниться буря. Однак, якщо диригент обирає місце за цими критеріями, як він примудряється знаходити родини, що ідеально відповідають його вимогам, необхідним для виконання місії, за яку треба братися, коли ураган вкаже конкретне місце? Невже Господь, випереджаючи метеорологічний інститут, завчасно повідомляє йому, де саме пройде ураган, аби він мав змогу знайти сім’ї, що стануть його жертвами? Чи ви вважаєте, що цього разу йдеться про щось містичне на кшталт поховань під дахом? — Емерсон завершив промову однією зі своїх типових огидних посмішок.

— Мені б не спало на думку стільки нісенітниць, — відказала вона. — І це не припущення, а база даних, створена на основі конкретних фактів.

Посмішка Емерсона згасла, змінившись гримасою, що нагадувала поріз від скальпеля. Саме так він кривився, коли почувався приниженим.

Амая рішуче повела далі:

— Моя думка не має значення. Найважливішим є те, що думає він. Саме тому його віра має таку силу. Якщо йдеться про вбивцю, який переконаний, що його вчинки пов’язані з волею Господа, або принаймні думає, що Господь вважає його не вбивцею, а таким собі Лотом, справедливим чоловіком, він тлумачить як «знаки» ті факти, що здаються нам дрібницями, й, вочевидь, розробив свою систему відбору жертв. У жодному разі не можна забувати про його збочене вміння пов’язувати волю Провидіння з його власними бажаннями.

— Ми розпочали підготовчий етап розслідування і не володіємо всією інформацією, але біблійні вбивці вірять, що звільняють суспільство від мерзенних, розбещених і жалюгідних істот. Їхніми жертвами зазвичай стають повії, жебраки, наркодилери, наркомани. Будь-хто, кого вони вважають аморальним... Ми ще збираємо матеріали про Алленів, але ми багато тижнів працювали зі звітами, що стосуються інших сімей, і я можу запевнити вас, що вони далекі від цього профілю. Звичайні родини зі своїми чеснотами та вадами, які не відповідають портрету жертви, що може видатися аморальною біблійному вбивці. Нічого такого, що заслуговує на відвертий осуд, — зауважила Такер.

Цього разу заперечив Джонсон.

— Одна жінка — фігурантка кримінальної справи Вурнос — вбивала клієнтів повій, караючи чоловіків, а не жінок. Гріх, який шукає цей «апостол», може бути непомітним на перший погляд.

Такер обмірковувала його слова.

— Чи припускаєте ви, що один або кілька членів цих сімей робили щось несхвальне? — спитала вона, знову звертаючись до Амаї.

— Несхвальне для вбивці, — уточнила Амая. — Слід враховувати, що він дотримується своїх критеріїв, що відрізняються від інших. Якась деталь, пов’язана з життям цих сімей, може видатися йому достатньою підставою для злочину. Хоча мені здається, що він мислить глобально, не зосереджується на одному «грішному» родичі — карає всіх, оскільки вважає, що всі є носіями зла.