Драматичні твори

Палажка. Товаришу Будьонний, вітаю вас від колгоспу «Смерть капіталізму» і доповідаю, що весь колгосп наш запрошений до Москви на виставку за нашу роботу. Прийміть ці квіти від усіх жінок, що з любов’ю вам передають їх і просять оглянути наші ферми...

Будьонний. Дякую. (Бере квіти.) Вітаю вас.

Параска. Товаришу Будьонний, вітаю вас від колгоспу «Тихе життя».

Г алушка. Звиніть, вона не в курсі дєла, вітаємо вас від колгоспу «За новий комунізм».

Будьонний. І ви на виставку їдете?

Параска. Збираємось, аякже, але на той рік. (Подає квіти.)

Будьонний. Дякую, а чому не в цьому?

Параска. Кажи, Галушко...

Г алушка. Кажи сама. (Хоче відійти.)

Тарас. Галушко, Галушко... ти в курсі дєла... як голова, кажи, не викручуйся перед товаришем Будьонним...

Г алушка. Так що не вийшло в цьому році...

Тарас. Ти скажи в точності, хто винен?

Галушка. Я винен, але й усі...

Остап. Як мій приятель Тарас теж винен?

Г о л о с и. Неправильно, неправильно.

Галушка. Тихше, громадяни, про це розмова буде завтра на зборах, так іцо прошу вас бути в курсі дєла...

Входить П у п, за ним в новенькій військовій формі дванадцять кавалеристів, серед них кілька дівчат. Усі при шаблях.

Пуп. Стій! Ліворуч! Струнко! На Маршала Радянського Союзу — товариша Семена Михайловича Будьонного — рівняйсь! (Підійшов до товариша Будьонного, рапортує.) Товаришу Маршале Радянського Союзу, дванадцять майбутніх кавалеристів, з яких троє — жінки, прибули. Командир Пуп.

Будьонний. Здрастуйте, товариші!

Усі. Здрастуйте!

Будьонний. Вільно!

Пуп. Вільно!

Будьонний (підійшов, оглядає). Добрий мають вигляд, форма добра. Звідки ти, товаришу Часник, дістав форму?

Часник. Форму справлено за щот колгоспу. У нас цей рік вийшло так, що ми державі все сплатили, що належить, і залишилось нам, крім хліба, ще шкіри на двісті чотири пари чоловічих черевиків, на двісті сорок пар жіночих туфель і на сто шістдесят три пари дитячих черевиків. Кожухів пошиємо — сорок, а вовни — на двісті метрів сукна. Так що форму шиємо зі свого сукна.

Будьонний. Це добре. А в тебе, товаришу Галушка, як справи?

.Галушка. У мене ферм нема, але ось (дістав величезний лист паперу) ми план склали, так що будуть.

Будьонний. Відстав, Галушко...

Г алушка. Звиніть, так точно... А з весіллям у мене, Семене Михайловичу, вибачте, сьогодні не вийшло... Діти щойно повернулись, і ми не встигли...

Будьонний. Сина жениш чи дочку віддаєш?

Катерина. Ой... ой...

Г алушка. Аякже, дочку віддаю заміж за Часникового Гриця. Все спольняю в точності, як ви писали. Я сам потім подумав...

Будьонний. Я щось не розумію тебе, Галушко.