Драматичні твори

Макар. Іди, Ольго, за ним. Тепер ти йому потрібна Іди, дочко.

Ольга. Бувайте здорові, тату. (Пішла.)

Макар. Будь здорова, дочко...

Ольга вийшла. Макар пішов у хату. З саду виходить Галя, за нею

Г а в р и л о.

Гаврило. Галю, Галю!..

Галя. Не хочу з тобою говорити.

Гаврило. Чому? Що ж я таке сказав?

Галя. Не маєш права насміхатись з нас. Чого задаєшся?..

Гаврило. Та хіба я насміхаюсь з тебе. Я про шахту вашу...

Галя. Наша шахта — це ми всі...

Входять Марта і Трохим.

Гаврило. Скажи їй, Марто...

Марта (перебиває). Скажу, скажу. Ходім, Галю, в хату. Трохим. Дівчата, що ви?.. Ну, Гаврило не так сказав... М а р т а. Не вперше чуємо від нього. Та й ти носа дереш. Подумаєш, передові. Ми теж будемо передові.

Г а в р и л о. Ходім, Трошо.

Трохим. Чекай, Гавриле, треба розібратись...

Галя. Нема чого розбирати. Нам остогидло слухати, як ви вихваляєтесь своїми заробітками.

Гаврило. Переходьте на нашу шахту — і ви будете добре заробляти.

Галя. Н&с комсомол прислав сюди піднімати Донбас, а не шукати, де більше платять.

Трохим. Не гарячись, Галю...

Гаврило. Ми видобуток даєм за себе і за вас. Ви ж у хвості плентаєтесь і усю картину Донбасу псуєте.

Галя. Так допоможіть нам. Перейдіть на нашу шахту. Без вас на «Глибокій» нічого не трапиться, вона йде попереду всіх.

Марта. Вірно. Переходьте, тоді і картина буде інша. Гаврило. А чого нам переходити? Нашу шахту увесь Союз знає, а у вас що на сьогоднішній день? Діра, а не шахта.

Галя. Діра... Тоді йдіть до своїх дівчат. (Пішла в хату.) Марта. Ех ви, задаваки... (Теж пішла в хату.) Гаврило. От і все.

Трохим. Що ж тепер буде?

Гаврило. Ая знаю?

Трохим. А нащо ти почав насміхатись...

Гаврило. Не в цьому діло.

Трохим. Ав чому ж?

Гаврило. Заздрять нам.

Трохим. Як сказала... «Задаваки»...

Гаврило. Ну й задаюсь, бо маю чим. За цей місяць у неї вісімсот, а в мене п’ять тисяч.

Т р о х и м. А що коли б ми перейшли до них і показали клас роботи?.. Га?..

Г а в р и л о. Ти здурів. Про нас в газетах пишуть... Бути першим на самій першій шахті і проміняти на що? Ходім в гості до наших дівчат.

Трохим. До кого ж?

Гаврило. До Марусі.

Трохим. Сказав... Краще до Катерини.

Г а в р и л о. Теж видумав. Сидить, як квочка. До Палаж-ки ходім.

Трохим. До Палажки? Та вона ж така брехлива... Гаврило. Так до кого ж?

Входять Галя і Марта. З хати чути голос Оксани: «Куди ви, дівчата?» Г а л я. У кіно ідем.

Подивились на хлопців, повернулись, швидко пішли на вулицю.

Г а в р и л о. Може, до Наді підем?