Читаем Драматичні твори полностью

Макар. Не треба, Павле. Коли до серця дійшло, не треба. Одне запам’ятай, просту штуку — жити у нас день від дня не можна, ніяк не вийде. Коли важко, завжди подивись з майбутнього на сьогоднішній день, тоді зрозумієш, відчуєш. Тоді труднощі не труднощі. Весело людина їх перемагає, бо бачить далеко. Бережись стіни перед очима...

Павло. Спасибі. Ну що ж, я поїду. Скажіть Ользі, коли вона зможе, нехай прийде на вокзал. Поїзд відходить

о восьмій. Дуже хочу її побачити перед від’їздом. Не забудете?

Макар. Скажу, обов’язково скажу.

Павло. Прощайте, Макаре Івановичу.

Макар. Будь здоров. (Подав руку.) Е, братику, та ти, я бачу...

Павло. Нічого, це так. (Пішов.)

Макар. Стій. (Підійшов, обняв Павла.) Тепер іди.

Павло. Спасибі. (Вийшов.)

Макар дивиться йому вслід. З саду чути баян, пісню. Входить Ганя

в новій сукні.

Ганя. Дідусю, дідусю...

Макар. Що?

Ганя. Як мені в цій сукні? Іде?

Макар. Хто іде?

Ганя. Сукня.

Макар. А... До лиця тобі, до лиця.

Ганя. Це татко мені привіз, а ще тато шляпу собі купив.

Макар дарує Гані піонерський галстук.

Який сьогодні день хороший! Не було ще такого в моєму житті.

Макар. Ну?

Ганя. Дідусю, дідусю...

М а к я р. Що?

Ганя. Який ти... (Обняла Макара, поцілувала, побігла в сад.)

Входять Орлов, Зінченко, Хмара, в руках у них маленькі букети

квітів.

- X м а р а* Заждалися тебе, Макаре Івановичу,

З і н ч е н к о. Заждалися.

Орлов. Ми читали в газетах. Здорово ви, Макаре Івановичу...

, Макар. Не так уже й здорово.

Орлов. Ми підрахували, промова міністра була лише на тридцять п’ять рядків більша вашої.

Макар. Підрахували? (Сміється.)

Шахтарі. В точності.

З’являється Кіндрат.

Макар. Спитай у Кіндрата.

Орлов. Кіндрате, а чому про тебе тільки згадали, що виступав, а більше ні слова?

Кіндрат. Не вийшло у мене. На трибуну вийшов, і таке зі мною сталось. Рота відкрив, язиком ворушу, а голосу нема. Як не натискаю, нема звуку.

З і н ч е н к о. Ну?

Макар. Кашляв Кіндрат довго, але міністр його виручив.

Кіндрат. Виручив. Краще не згадувати.

З і н ч е н к о. Ну, розказуй все на чистоту.

Кіндрат. Кашляю я, а міністр питає: «Що, застудились?»

Хмара. А ти думав? На таких відповідальних зборах і не те може статися.

Кіндрат. Тоді він підійшов до мене, поклав руку на плече й говорить: «Розкажіть просто про свою роботу».

З і н ч е н к о. І ти...

Кіндрат. Почав розказувати. От і все.

Макар роздає усім подарунки. Кіндрат пішов.

Макар. І буде тепер наша «Зоря» дослідною шахтою.

Орлов. Москва затвердила?

Макар. Так. В цьому році почнемо будувати п’ятнадцять будинків. Скоро приїдуть сюди вчені, інженери, навіть один академік.

Входить Ольга.

Ольга. З приїздом. (Цілується з батьком і здороває-ться з усіма,) Як з’їздилось?

Перейти на страницу:

Похожие книги

Стихотворения. Прощание. Трижды содрогнувшаяся земля
Стихотворения. Прощание. Трижды содрогнувшаяся земля

БВЛ — Серия 3. Книга 10(137). "Прощание" (1940) (перевод И. А. Горкиной и И. А. Горкина) — роман о корнях и истоках гитлеровского фашизма. Это роман большой реалистической силы. Необыкновенная тщательность изображения деталей быта и нравов, точность воплощения социальных характеров, блестящие зарисовки среды и обстановки, тонкие психологические характеристики — все это свидетельства реалистического мастерства писателя. "Трижды содрогнувшаяся земля" (перевод Г. Я. Снимщиковой) — небольшие рассказы о виденном, пережитом и наблюденном, о продуманном и прочувствованном, о пропущенном через "фильтры" ума и сердца.Стихотворения в переводе Е. Николаевской, В. Микушевича, А. Голембы, Л. Гинзбурга, Ю. Корнеева, В. Левика, С. Северцева, В. Инбер и др.Редакция стихотворных переводов Л. Гинзбурга.Вступительная статья и составление А. Дымшица.Примечания Г. Егоровой.Иллюстрации М. Туровского.

Иоганнес Роберт Бехер

Драматургия / Драматургия / Поэзия / Проза / Классическая проза
Сенека. Собрание сочинений
Сенека. Собрание сочинений

Луций Анней Сенека – крупнейший римский философ, первый представитель стоицизма в Древнем мире. Особую роль в формировании взглядов философа сыграл древнегреческий мыслитель Посидоний. В свою очередь, нравственная позиция и система ценностей Сенеки оказали сильное влияние на его современников и последующие поколения.Произведения Сенеки – всегда откровенный и развернутый «кодекс чести». Любой труд знаменитого философа разворачивает перед нами подробную картину его философии. Сенека поясняет, аргументирует и приглашает к диалогу. В его произведениях поднимаются вопросы, которые затрагивают категории жизни и смерти, счастья и горя, философии и математики: каким должен быть лучший признак уравновешенного ума? Как следует жить, чтобы не падать духом? Для чего человеку нужна философия? В чем разница между философией и математикой? Что приносит нам величайшие беды? Как исправить свою жизнь?В сборник вошли избранные «Нравственные письма к Луцилию», трагедии «Медея», «Федра», «Эдип», «Фиэст», «Агамемнон» и «Октавия» и философский трактат «О счастливой жизни».

Луций Анней Сенека

Драматургия / Философия / Античная литература