Полковник
Представник «Стремительног о». Ультиматум?.. Вон!
Представник «Пылкого». Провокатор!
Представник «Керчи». Ну? Вам плюнули в морду! Облизуйтесь, медузи чортові!
Представник «Вол и». Це ти плюєш на нас. Доволі! Хто ми? Ми українці, нам нічого йти проти братів своїх.
Представник «Керчи». А ми хто? Ми — теж українці.
Нагар. Рішайте, делегати. Є два шляхи. Один — іти в останній порт, Новоросійськ, де нема бази, жодного шматка вугілля, відтягнути смерть на кілька днів, а потім що?.. І другий шлях — підняти прапор Центральної ради на кораблях, вступити в переговори з німецьким штабом, як рівний з рівним.
Представник «Свободной России». Лінкор «Свободная Россия» підніме прапор Центральної ради.
Представник «Вол и». Ми теж приєднуємось.
Голоси. І ми... і ми... і ми...
Нагар. Хто далі?..
З грюкотом влетів юний моряк-фронтовик, обірваний, у поросі,
з шпорами.
Фронтовик
Велика пауза.
Нагар. Іди і скажи комісарові, що делегати ескадри зараз вирішать усе... Іди.
Фронтовик. Що ж передати комісарові?..
Представник «Стремительного». Зриваєте наказ комісара, так не крутіть, богом топтані, відповідайте йому правду.
Представник «Воли». Передай комісарові, що ми більше слухати його наказів не будемо... Точка!
Ми піднімемо жовто-блакитний прапор; так і передай йому. Іди...
Фронтовик. Я не піду, я не можу передати комісарові, що ви зрадили революцію... Я не можу...
Представник «Стремительного». Іди, браток... Іди скажи комісарові: коли лінкор, коли вони піднімуть жовто-блакитний прапор, міноносець «Стремительный» підніме чорний прапор, за ним «Пылкий», «Керчь». Летючим голландцем ми будем бродити по морю, і нам тоді не страшний ніхто. Ми примусимо їх виконувати накази комісара.
Пр едставник «Воли». Ми розстріляємо вас бортовим вогнем.
Представник «Керчи». Ми мінами на дно вас пустимо. За мною, товариші! До мінних апаратів! Рубок бойових! Ми вам покажемо господа бога вверх гвинтом.
Нагар. Ідіть, ідіть...
Усі зареготали.
Г олос. Катісь, катісь!
Свист, сміх.