Драматичні твори

Оксана. Чим більше слухаю тебе, Гайдаю, тим більше переконуюсь, що балтієць правду приніс нам із центру... Ти поведеш ескадру проти нас, загинеш як герой, зірвеш угоду в Бресті, і кайзерівські штики встануть на полях республіки. І від Чорного моря до Льодового океану жандарм розставить ноги. Але до цього ми не допустимо. Ми знайдемо того, хто палать фітілі, Гайдаю, твоїм вогнем...

Гайдай. Доки ж можна різать тіло своє і кров’ю годувати собак скажених, щоб тільки не кусались!.. Фінляндію віддали... Україну віддали... Каре... Ардаган... Батум...

Оксана (схвильовано). Гайдаю!..

Г айдай. Ескадру топить, такою ціною купувати передишку...

Оксана. Гайдаю!

Гайдай. Що може зрівнятися з цим? Відповідай!

Оксана. Які слова, слова які знайти для тебе, щоб зрозумів ти партію, керманичів її?

Гайдай. Есмінці... Лінкори... Бойові кораблі... Торгувати почали недорого. Чим?

Оксана. За першу в світі пролетарську революцію це недорого. Недорого, Гайдаю!..

Гайдай. Стоп! Ясно.

Оксана. Ясно? (Зраділа.) Нарешті ти зрозумів, Гайдаю. (Йде до нього.) Ти... ти.... тобі все ясно!.. Ясно!.. Як я рада...

Гайдай (різко). Так, все ясно! Смерть провокатора розплутає тебе, вас, і це недорого, недорого, Оксано. (Різко повернувся і вийшов.)

Оксана (услід). Гайдаю!.. (Велика пауза.) Пішов... (Схвильовано.) Які слова... слова які знайти для тебе... Гайдаю, Гайдаю... Ні. Пізно. Вогонь біля динаміту... Силою треба гасити його... Ставити крапку. А якщо ні... то знищити... (Велика пауза. Помалу підійшла до розкинутої шинелі, тихо промовила.) Юрку... Юрку... (Голосніше.) Товаришу матросе революції. Вставай!

3-піД шинелі мути ГОЛОС 10 н г и.

Юнга. Я хочу спати.

Оксана. Вставай, Юрку, швидше.

Юнга виліз з-під шинелі.

Юнга. Я так стомився. Я хочу спати.

Оксана. Вставай, одягайся. Ти ж матрос. На тебе чекає революція.

Юнга. Нехай вона трохи відпочине, бо вона теж стомилась так, як і я.

Оксана. Як же революція відпочине, коли ти, її матрос, спиш? А хто ж на варті стоятиме? Одягайся, товаришу юнго, і слухай.

Юнга. Єсть слухати, тьотю Оксано!

Оксана. Я зараз піду в трюм. Ти тихенько, щоб ніхто не помітив, пройди на бак і подивись, чи багато там моряків і чи серед них є боцман Кобза. Тільки щоб тебе не бачили. А потім спустись униз і підійди до третього кубрика, подивись туди, чи сплять комендори. І швидко повертайся. Зрозумів?

Юнга. Єсть, тьотю Оксано. Зрозумів!

Оксана. Тільки дивись, щоб тебе не помітив Кобза. Коли ж хто схопить за руку і спитає, що ти тут робиш, яку відповідь даси?

Юнга. Я скажу, що я...

Оксана. Ну...