Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861

До скорого свидания, моя великодушная святая заступница. Всем сердцем моим целую вас, графа Федора Петровича и все родное и близкое вашему нежному, благородному сердцу.

Сердечно благодарный ваш Т. Шевченко.

Деньги 50 рублей получил.

277. Т. Г. Шевченка до М. М. Лазаревського

12 березня 1858. Москва

Москва.

12 марта.

Я в Москві, нездужаю. Око розпухло і почервоніло, трохи з лоба не вилазить. Доктор посадив мене на дієту і не велів виходить на улицю. От тобі і столиця! Сам чорт простягся поперек шляху та й не пускає мене до вас. Нічого робить, против його, курвиного сина, нічого не вдію. Доктор говорить, що я неділю або й дві остануся в Москві. Прошу тебе, зайди до графині Настасії Івановни і розкажи їм про моє лихо.

З завтрашньою почтою посилаю тобі два рисунка. Закажи снять фотографу дві копії в половину менше, одну для себе, а другу для мене. А потім передай рисунки графу Ф[едору] П[етровичу] і попроси його, щоб він при случаї передав їх Мар’ї Ніколаєвні для альбома. Коли вони будуть варті того. Я сам думав передать їх лично, та бач, що зо мною зробилось.

Будь ласкав, найди там того гульвісу Овсянникова і скажи йому, щоб він непременно побачився зо мною в Москві. Сижу я у Михайла Семеновича Щепкіна близ Садовой улицы, в приходе старого Пимена, в доме Щепотьевой.

Не забувай мене, друже мій єдиний. Поцілуй за мене Семена.

Т. Шевченко.

Насчет рисунков, як найде граф і що він з ними зробить, напиши мені. Не держи їх тілько довго у фотографа.

278. М. О. Максимовича до Т. Г. Шевченка

15 березня 1858. Москва

Шевченкові од Максимовича

привіт і поклон!

Як ся себе маєш, добрий земляче, і як здравствує твоє розумне чоло і видюще око?.. Сьогодні навряд чи побачимось; коли і виїду к вечору, то все-таки не трапиться тебе одвідати. Тим часом посилаю тобі «Жабомишодраковку», тії гекзаметри Думитрашкові, що я казав тобі; да ще й мої псалми… будь ласкав, подивись на сі псалми пильненько і що в їх не доладу, одміть мені все до посліднього словця; з твоєї поради, може, і зможеться мені їх справити так, щоб і в люди з ними не сором було показаться коли-небудь.

Бувай же здоров і світлоясен!

Твой М. Максимович.

15 марта 1858 г., М[осква].

279. М. М. Лазаревського до Т. Г. Шевченка

16 березня 1858. С.-Петербург

16 марта 1858 года,

С.-Петербург.

На днях графиня Настасья Ивановна присылала за мною и убедительно просила, как только ты приедешь – сейчас ей дать знать и привезти тебя самого.

Сегодня я был опять у нее с твоим письмом из Москвы: она чрезвычайно жалеет о твоей болезни и боится, чтобы Михайло Семенович не удержал тебя в Москве и на Пасху; она даже сомневается и в твоей болезни и думает, что ты остался там для Мих[аила] Сем[еновича].

Отделал я изящно один твой портрет и сегодня поднес ей: она была оч[ень] благодарна и просит тебя скорее приехать сюда, если можно – к праздникам.

Графа сегодня не видел, а третьего дня он тоже говорил, что ждет тебя с удовольствием. Приезжай же, друже, скорее – мы все ждем тебя с нетерпением.

Овсянникова опять не видел несколько веков и не знаю, здесь ли он; но вчера послал ему по городской почте письмо, чтобы он непременно заехал к тебе в Москве.

Рисунки, если и получу на днях, то едва ли фотограф успеет снять с них копии к празднику; впрочем, посмотрим тогда.

Выздоравливай же скорее и приезжай сюда; а то уж и нам скучно так долго ждать. Прощай и будь здоров.

Семен и все кланяются.

Тв[ой] М. Лазаревский.

280. Т. Г. Шевченка до М. М. Лазаревського

19 березня 1858. Москва

19 марта.

Друже мій єдиний! Рад би на крилах летіть до вас, та прокляте око, щоб воно не вилізло, не пускає. Сьогодня був у мене доктор і ранше Великодньої неділі не пускає мене в дорогу. А його, розумного, треба послухать, а то не буде чим дивиться на світ Божий і на тебе, мій друже єдиний!

Рисунки мої, я думаю, тепер уже получені. Нехай фотограф зробить хоч один екземпляр, бо мені хочеться, щоб граф Ф[едор] П[етрович] (якщо він найде їх достойными того), щоб передав їх на святках М[арії] Н[іколаєвні]. Добре було б, якби так зробилося.

Де той там у чорта Овсянников пропадає? Я не знаю, чи купив він мені чемодан, чи ні. Якщо купив, то нехай хоч соломою напха та пришле мені, а то доведеться в Москві куповать. Прощай, мій друже єдиний. Поцілуй Семена за мене.

Щирий твій

Т. Шевченко.

Як передаси рисунки графу Ф[едору] П[етровичу], сідай на чугунку та до мене, та вкупі і вернемося в Пітер. Єй-богу, добре б було б.

281. M. M. Лазаревського до Т. Г. Шевченка

23 березня 1858. С.-Петербург

Христос воскресе!

Мій друже Тарасе! Жаль, что твоє око наробило так погано; а мы ждали тебя сегодня непременно. Пожалуйста не мешкай, когда выздоровеешь.