Читаем Феєрія для іншого разу полностью

Отак! Зухвало! дозволяє собі!.. але дістати її, падлюку!.. гоп! дзень-дзелень! вириваю з рук дзвіночка! ага, нарешті! і жбурляю якомога далі!.. він летить на брук!.. падає!.. підскакує!.. Туазель біжить за ним!.. ще й як біжить!.. ловить значно нижче… майже біля площі Кліші… мені сказали!.. мені сказали! поліція розповіла… вже потім!.. значно пізніше!.. і що я вчинив страшний скандал… я!.. мені так сказали!.. хоч я й не маю такої звички!.. ненавиджу скандали!.. я тільки протестував! особливо за обставин!.. врятувавшись від катаклізму! поміркуйте, наскільки це вірогідно!.. пліткування! наклепи! люди вигадують не знати що!.. несусвітні брехуни!.. ми йшли до метро, це все!.. і в повітрі літало безліч паперів, от!.. віхола! моїх паперів! і чужих! що навіть того боку вулиці не бачив!.. наполягаю на цьому!.. то було вкрай небезпечно!.. сирени знову мали заревіти… ні, не сирени, а літаки!.. і що я мав зателефонувати! і навіть поривався, у дільниці… та поліцаї не дали!.. от факти, самі тільки факти…

Інформація видавця

Літературно-художнє видання


Луї-Фердінан Селін

ФЕЄРІЯ ДЛЯ ІНШОГО РАЗУ

Роман


Переклад з французької

Ярослава Коваля


Редактор Л. Пішко

Відповідальний редактор О. Жупанський

Художній редактор О. Баратинська

Оригінал-макет О. Баратинська


Підписано до друку 20.08.2023

Формат 84x108 1/32 Наклад

2000 пр. Зам. № ЗК-006609.


Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб'єкта видавничої справи № 2770. Серія ДК


ФОП Жупанський

Україна, 08293, Буча, вул. Тарасівська, 7а,

тел.: (096) 350-61-05;

E-mail: zhupansky-publisher@ukr.net


facebook.com/Zhupanskyi/

instagram.com/Zhupansky_publisher/

t.me/zhupanskogo


інтернет-книгарня

http://publisher.in.ua


Поліграфія: AT «Харківська книжкова фабрика «Глобус»


Селін, Луї-Фердінан.

С29 Феєрія для іншого разу: роман / Луї-Фердінан Селін; з фр. пер. Я. Коваль. — К.: Вид-во Жупанського, 2023. — (Майстри світової прози). 528 с.

ISBN 978-617-7585-82-3

УДК 821.133.1-31


Луї-Фердінан Селін

/ Louis-Ferdinand Céline /

(1894–1961) — один із найвідоміших і водночас один з найконтроверсійніших письменників двадцятого сторіччя. Його творчість значною мірою вплинула на так званий «французький роман», так само як і на літературу XX ст. загалом. Вважається, що творчий світогляд таких відомих письменників, як Генрі Міллер, Філіп Рот та Чарльз Буковські, сформувався під значним впливом Селіна.

У Селіна дуже насичена, як для письменника, біографія. Окрім письменницької діяльності, за своє життя він встиг вступити на військову службу, брав участь у Першій світовій війні, працював наглядачем плантацій в Африці, вивчився на лікаря-епідеміолога, захистив докторську дисертацію, працював лікарем і ветеринаром. Також у 1936 році Селін побував у Радянському Союзі, після чого написав нищівний памфлет «Меа Culpa» (з лат. — моя провина), в якому викривав і жорстко критикував радянську владу і комунізм загалом.

Сторінки біографії Селіна містять і не надто приємні речі — зокрема його хворобливий антисемітизм, відкриті заяви про симпатії до Адольфа Гітлера та колабораціонізм з німецькою окупаційною владою, за що у 1945 році його звинуватили у злочинах проти людяності та у пособництві вбивствам і кинули до в'язниці. У Франції він був заочно засуджений до смертної кари та конфіскації майна, але 1950 року Селіна було помилувано.

Водночас, уже відбувшись як письменник. Селін майже все життя залишався практикуючим лікарем. Його пацієнтами були переважно представники незаможних верств населення — робітники, пенсіонери, безробітні та злидарі, з яких він майже ніколи не брав грошей за лікування та консультації. Як пізніше він сам зізнавався, саме хронічне безгрошів'я змусило його писати. До кінця життя Селін піклувався про хворих та покинутих тварин, через що його будинок із часом перетворився на притулок для тварин. Письменник казав, що, на відміну від людей, тварини залишаються вірними до кінця і ніколи не зраджують.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

с. 24: <…> вони [штовхуть] => штовхнуть мене з вікна…

с. 71: Якщо кат заговорить до мене [по-франузькому] => по-французькому <…>

с. 81: <…> мебльовані [кімнаті] => кімнати без блощиць!..

с. 166: А оцю я бачу в [коаліні] => каоліні!

с. 206: <…> чи шпигунка з триста [дванадцтої] => дванадцятої!

с. 417: <…> [вдповідають] => відповідають: «Ммм!.. Ммм!»

с. 432: <…> вони випили [бальзм] => бальзам!

с. 510: Лілі тримає [Бербера] => Бебера <…>


Перейти на страницу:

Похожие книги

Раковый корпус
Раковый корпус

В третьем томе 30-томного Собрания сочинений печатается повесть «Раковый корпус». Сосланный «навечно» в казахский аул после отбытия 8-летнего заключения, больной раком Солженицын получает разрешение пройти курс лечения в онкологическом диспансере Ташкента. Там, летом 1954 года, и задумана повесть. Замысел лежал без движения почти 10 лет. Начав писать в 1963 году, автор вплотную работал над повестью с осени 1965 до осени 1967 года. Попытки «Нового мира» Твардовского напечатать «Раковый корпус» были твердо пресечены властями, но текст распространился в Самиздате и в 1968 году был опубликован по-русски за границей. Переведен практически на все европейские языки и на ряд азиатских. На родине впервые напечатан в 1990.В основе повести – личный опыт и наблюдения автора. Больные «ракового корпуса» – люди со всех концов огромной страны, изо всех социальных слоев. Читатель становится свидетелем борения с болезнью, попыток осмысления жизни и смерти; с волнением следит за робкой сменой общественной обстановки после смерти Сталина, когда страна будто начала обретать сознание после страшной болезни. В героях повести, населяющих одну больничную палату, воплощены боль и надежды России.

Александр Исаевич Солженицын

Проза / Классическая проза / Классическая проза ХX века