Читаем GAME-OVER полностью

- Веселі ігри, кажеш? — голосом, який не віщував нічого хорошого для Гіреї й усієї її свити, проговорив Кадим. — Тоді пограємося!

Він зірвав з найближчого глюка автомат і пояс із гранатами й кинджалом. Те ж саме зробили його друзі.

- Тепер ми на рівних! Ось тепер повеселимося!

Стрічки-доріжки стояли. Миготливе аварійне світло не дуже добре, але все-таки давало змогу бачити дорогу. Швидким кроком друзі вирушили до кабінету Гіреї. Коротке замикання було, мабуть, не дуже серйозним, і хвилин за п’ять світло ввімкнулося, а трохи згодом почали рухатися й стрічки.

- Спасибі Гіреї, береже наші ніжки, — прокоментував цю подію Кадим, стрибаючи на стрічку.

Стрічкою промчали кілька кварталів.

- Усе йде доб… — він не встиг закінчити фразу, як стрічка різко зупинилася. На ногах не утримався ніхто, всі покотилися хто куди, злетівши з доріжки.

- Оце так покаталися, — сказав Кадим, підводячись і потираючи забите плече. Васла тримався за коліно. Шана й Рикпет обійшлися переляком.

Першим отямився Рик.

Стрічка скинула втікачів на якомусь перехресті. Рик, не роздумуючи, повернув праворуч.

- Ти куди? Нам же прямо!

- Ви що, не зрозуміли? Гірея знає, що ми втекли, і зупинила стрічки. Відгадайте з першого разу, де нас чекають зараз?

Це зрозумів навіть тугодум Васла:

- Це… у кабінеті… ну…

- Ось! Тому ми туди й не підемо! — Рик смикнув двері до першої кімнати, і втікачі заскочили туди.

Кімната була така сама, як та, у якій вони жили, тільки без ліжок та обідніх столів. Побачивши в кутку якийсь ящик, Рик сів, відв’язав гумову підошву й почав знімати черевик.

- Ти чого? — не розуміючи, запитала Шана.

- Та ну його… Бігати незручно.

Він перевернув черевик і уважно вивчив підошву.

- Ось! — показав він друзям на незвичайно великі взуттєві цвяхи й велику підківку. — Ось датчики, за допомогою яких Гірея стежить за нами.

Він акуратно поклав черевик на бік, щоб датчики не торкалися підлоги. Тією ж стрічкою він щільно прикрутив гумову підошву просто до ступні. Потім ту ж операцію проробив і з іншим черевиком.

- Будете перевзуватися? — запитав він друзів. Усі погодилися, бо бігати з прив’язаними підошвами було справді незручно. — Обережно з датчиками, не дайте їм торкнутися підлоги.

Рик спробував пробігтися кімнатою. Виходило набагато зручніше. Він тихенько прочинив двері й визирнув у коридор. На його чималий подив, стрічки рухалися!

- Ха! Гірея нас запрошує в гості!

- Тобто? — не зрозуміли друзі.

- Стрічки запустили. Сідайте, діточки, і просто до нас у пащу!

Перейти на страницу:

Похожие книги