GAME-OVER

_{Погляд його раптом зупинився на черевиках, і Рик широко усміхнувся.}

_{- А чому ні? У гості, то в гості!}

_{Друзі здивовано подивилися на свого командира, а Кадим навіть поторкав у нього лоба.}

_{- Ти чого, Рику, вона ж тільки цього й чекає! Нас там схоплять, як цуциків!}

_{- А хто вам сказав, що в гості поїдемо ми?}

_{- Та ти ж…}

_{-Дурниці! У гості поїдуть наші… черевики. Причому дві пари в один бік, а дві пари — в інший! Нехай голову поламають, хто й куди зібрався!}

_{- Ну, Рику! Я б до такого нізащо не додумався! — вражений Васла з усього розмаху тріснув Рика по спині.}

_{Рик зморщився від болю.}

_{- Можна наступного разу свій захват висловлювати ніжніше?}

_{- Приблизно ось так? — запитала всміхнена Шана. Вона підійшла, піднялася навшпиньки й цмокнула Рика в щоку.}

_{- Та ні, уже точно не так, — пробурмотів яскраво-червоний Рик.}

РОЗДІЛ 9 А в цей час у штабі Гіреї

_{А в цей час у штабі Гірея влаштувала грандіозний скандал своїм підлеглим.}

_{- Ти, — репетувала вона на Голос, — мій головний шпигун! Ти маєш грізну зброю: ти невидимий! Ти можеш усе чути і все бачити! Я вклала в тебе найдосконалішу програму! І ти їх загубив! Як це могло трапитися? Як ти міг це дозволити? Я розкладу тебе на цифру негайно!}

_{- Пані, я н-н-не з-з-знаю… (після короткого замикання Голос став трохи заїкатися, а для перезавантаження часу не було).}

_{- Не сумніваюся! Ти нічого ніколи не знаєш! А ти? — звернулася вона до Оріга. — Я тобі що наказала? Очей з них не спускати! Я обіцяла тобі собачку на погони, а ти?}

_{- Пані, я зробив усе, що мені було наказано, і ранком ви їх застали на місці. Що було далі — не моя провина.}

_{- Що? Ти ще маєш нахабство виправдовуватися? Де вони зараз? Відповідай, я тебе запитую! Де четвірка цих…}

_{Лемент Гіреї перебив тонкий писк пошукової системи. Гірея кинулася до монітора. На сітці екрана сяяли чотири яскраві точки.}

_{- З’явилися, голубчики! Я ж говорила, що нікуди вони не подінуться! Але що це? Вони розділилися! Двоє їдуть сюди, а двоє в протилежний бік! Орігу!}

_{Оріг підбіг до чарівниці.}

_{- Нумо, скажи, може таке бути, щоб твої приятелі розділилися?}

_{Оріг із-за її спини дивився на екран монітора, де чотири світлі точки попарно віддалялися.}

_{- Ну? — вимогливо запитала Гірея. — Чи ти язика проковтнув?}

_{- Я думаю…}

_{- Та ну? І чим же? Невже в тебе з’явилися мізки? Відповідай, могли вони розділитися чи ні?}

_{- Навряд чи, пані. У них за командира Рикпет, а він не стане ділити команду. Мені так здається, — обережно додав він.}

_{Гірея подумала кілька секунд і гаркнула в мікрофон:}