GAME-OVER

_{- Перев’язку хоч зробити зумієш?}

_{Шана кивнула головою. Чипсет засукав рукав і швидко, одним коротким рухом, застромив голку в передпліччя Рика.}

_{- Ось так… — Чипсет обережно опустив руку Рика на підлогу. — А тепер розповідайте, хто ви, як тут опинилися й звідки знаєте «цього дивака в жилеті».}

_{Хлопці, перебиваючи один одного, розповіли про свою першу подорож до країни Гіреї, про те, як вони опинилися тут удруге і як сьогодні перехитрили злу чарівницю. Чипсет від душі посміявся, коли почув, як вручали глюкам верхи від кросівок. А посміявшись, серйозно зауважив:}

_{- Це ще раз доводить, що ніякий, навіть геніальний програміст, не може передбачити в програмі все. Ну, хіба могла Гірея передбачити такий простий, але дуже ефективний хід? Це все цікаво, але що ж зараз із вами робити?}

_{- Як «що»? Як це «що»? — гарячкував Кадим. — Допоможіть нам дістатися додому.}

_{- Я не знаю, як це зробити. Принцип переміщення фізичних тіл з матеріального світу у віртуальний і навпаки, а так само переміщення фізичних тіл віртуальним простором Гірея тримає в страшному секреті. Усі програми захищені паролями й написані секретними кодами. Саме тому Великий Процесор дотепер не розклав Гірею й усе її воїнство на цифру. Зараз ви, напевно, знаєте навіть більше за мене. У перший раз ви ж повернулися додому?}

_{- І зараз би повернулися, якби Гірея не розбила наші монітори. Пірнути, напевно, можна в будь-який, а ось чи випірнемо ми?}

РОЗДІЛ 11 Шерше ля кицьку

_{Удари в двері посилилися, і барикада підозріло затріщала. У цей час розплющив очі Рик. Він дивився, нічого не розуміючи.}

_{- Рику, як ти?}

_{- Ксюху шукайте… — прошепотів він, знову заплющив очі й знепритомнів.}

_{- Марить, — Васла з жалістю дивився на свого товариша й командира. На волосся Рика з очей Шани впала велика сльоза.}

_{- А хто така Ксюха? - запитав Чипсет.}

_{- Ксюша - це кицька, вона живе вдома у Рика. Коли ми минулого разу були тут, Гірея перетворила її на кудлатого дракона.}

_{- Добре, що Рику краще. Раз він опритомнів, значить, усе буде добре.}

_{Барикада тріщала й почала піддаватися ударам. У щілину було чути голос Оріга.}

_{- Раз, два, три!}

_{На рахунок «три» чувся глухий удар у двері, і барикада піддавалася на кілька міліметрів. Кадим зняв куртку, склав її й акуратно підклав під голову Рика. Шана змогла піднятися й розім’яти затерплу ногу. Усі, включаючи Чипсета, побігли до барикади, намагаючись у паузи між ударами повернути її на колишнє місце. Становище ставало небезпечним.}

_{- Раз, два, три! — чітко, майже поруч чувся голос Оріга, потім «бух!» у двері, й барикада посувалася.}