GAME-OVER

_{- Ах, бісові віники, води тут немає! Зараз би хоч літр водички, та на все це господарство! Ох, і весело було б! — Кадим окинув поглядом кабінет Гіреї, обперізаний товстелезними кабелями і заповнений безліччю комп’ютерів. Він знову нахилився над Рикпетом, голова якого лежала на колінах Шани. Рик був непритомний, блідий і змарнілий. Це його поранила Гірея. Куля потрапила в праве плече й пройшла навиліт.}

_{- А цього робити не варто, — пролунав позаду м’який незнайомий голос. Біля дверей кімнатки, у якій був схований особистий грибок Гіреї, стояв незнайомий парубок. Одягнений він був у футболку, легку курточку й спортивні штани навипуск. Весь одяг, крім сліпучо-білих кросівок, був сіро-сталевого кольору.}

_{- Треба думати, те замикання, яке сталося нещодавно, — ваших рук справа, молоді люди?}

_{- Наших, наших… А ви хто, вибачте, будете? — запитав, піднявшись із колін, Кадим. За ним підвівся й Васла, взявши автомат.}

_{- Но-но, — строго сказав парубок, показуючи очима на автомат, — ця штука досить небезпечна: вона, знаєте, може вистрелити й зробити бо-бо.}

_{- Та вже ж, — зухвало відповів Кадим. — Чи нам не знати, — і кивнув на непритомного Рика.}

_{- Що з ним? — запитав незнайомець.}

_{- Гірея… це… як його… поранила з такої ж… ну… іграшки.}

_{Під час усієї розмови Васла дивився на незнайомця недовірливо, не опускаючи автомат, а Шана з німою надією.}

_{Незнайомець ступив уперед.}

_{- Цеє… Як його… Стояти! — неголосно сказав Васла.}

_{- Ви так і не відрекомендувалися, — нагадав незнайомцеві Кадим.}

_{- Ах, так… Вибачте… Мене звуть Чипсет. Я найближчий помічник Великого Процесора.}

_{- А-а-а! Це той дивак з екрана, ну… який у жилетці. Я тут головний… — передражнив він напис, якось прочитаний на спині Великого Процесора.}

_{- Не бачу підстав для сміху, — строго сказав Чипсет, - ваш друг лежить поранений, і ви повинні не веселитися, а думати, як допомогти, і якомога швидше. До речі, Великий Процесор і справді тут головний.}

_{- Головний — то припинив би неподобства цієї дурної тітки, — сказав Кадим, усе ще не опускаючи автомата.}

_{Не припиняючи розмови, Чипсет підійшов до стола й поклав руки на клавіатуру комп’ютера. Від дверей почулися глухі удари.}

_{- Гірея — геніальний програміст, і перемогти її не так просто.}

_{- А ми ж перемогли! — труснув головою Кадим.}

_{- Поки ви тільки маєте пораненого й замкнені в її кабінеті.}

_{Поклацавши клавішами, Чипсет пішов до кімнатки, де стояв грибок, і виніс звідти бинт, вату й наповнений якоюсь рідиною шприц.}

_{- Хто вміє робити уколи?}

_{Тиша була відповіддю.}

_{Він передав Шані бинт і вату.}