Приснилася мені одна частина тілаВелика, гарна, біла,До неї рима є відома всім — «Європа».І раптом, як то кажуть, опа!Ота частина тілаВід мене поцілунку захотіла.Ти, каже, симпатичний вуй,І мене, симпатичну, поцілуй.Тут я обурився: «Яке ж ти маєш право?Чи в нас не правова держава?Чи ти мене тримаєш за холопа,Чи темного, пробачте, ефіопа?»А та мені спокійно так: «Європа —Моя кума.У мене там зв’язки і друзів тьма.Баррозу cаме той та Фюлє.Подам їм знак — візьмуть тебе в ЄС,А не подам, так дулю».І знаєте, в мені на тому словіЗненацька хвиля піднялась любові!Від ніжності я навіть застогнав,А потім — поцілунок! І лунаПішла од нього з Дону і до Сяну!І аж до Вашингтону! Пенсільвану!І хтось невидимий сказав:«Олл райт і гут».І диво дивнеє вчинилось тут!Частина тіла та розкрилась як вікно,І там мені було побачити даноЧарівний та шикарний світ!(Про нього з хлопцями я мріяв стільки літ!)Готелі, банки, казіно та шопи!Невже це потаємний вхід в Європу?!Та миттю зникло все, і тіла та частинаМені сказала: «Знаєш, сину,Ти мріяв з однодумцями не марно,Оскільки так цілуєш гарно,Тебе відзначить Жозе той Мануель.А зараз особисто відлітаю у Брюссель,І там як матиЗа вас я буду клопотати,Подам петицію нову,Можливо, навіть бонуси урву…»З тих пір я обіцянкою від жопи і живу.
Голоси на майдані
— Вийди, Україно,Знову на майдани!— Ой, не вийду, сину,Бо боюсь обману.— Вийди, наша мила,Проти супостата!— Не піду, несила,Краще вийдіть з хати.— Ми благаєм, ненько,Бо в нас рейтинг пада!— Ой, нехай той рейтингТа відсохне, падло!— Соромно вам, мамо,Ну, за що дістали?В нас нова програма,Хоч би почитали!- І читать не хочу,І дивитись гидко!В мене сині ночі,В мене жовті квітки.— Хто ж вам, наша мати,Вкаже путь-дорогу?— Та піду сапатиІ молитись Богу.— От від того, неню,Справи наші кепські.Ох, ви неписьменні,Ох, неєвропейські…