Одна маленькая комашка —Та, що нагліша од усіх комах,Тримала в лісі "дах".А щоб простіше —"Держала кришу".І як наїде хтось на зайчикаЧи мишу,Комашка та його попише.Такий собі новий "васалітет" —Одержує блоха-авторитетЗ клієнта мито,І вже в того не такТремтять копита.Хоча бувало,Правда з похмілля,Комашка та крутаБезвинне виріже теляАбо полапає заміжню Антилопу,Та ліс той був далеко не Європа,І там сто літ не мали гадокХоч про який-небудь порядок,Та й всякий методМає певний брак,Тож вирішили: хай хоч буде так!І скоро вже не тільки баранці,А й лісові отціПішли ховатись за блошину спину,Наприклад, пишуть із Мінфіну:"Пахане-пане,Звертаємось до васЯк патріота.До нас прийшла зневажливая нотаВід Данії, країна є така,Вона на ліс наш порчу напуска".— Ах ви козли, шнурки! Чого мовчали?Чого мені раніш не наступали?Я падлой буду, Родіну спасу,І Данію ту на фіг рознесу,Особєнно за кореша Гамлєта!Ракету мнє! Ракету!Читач мій любий, стоп.Мене дістав Езоп.Пишу про звірів я,Пітніючи з натуги.І так всім ясно, що кругомОдні бандюги,Пахани, та бугри, та шайки.А ми як зайчикиОт із цієї байки…
УРЯД І КРИЗА
УрядЗ’явилась, наглая, без візиТа хазяйнуєш, мов «цабе».Ми зневажаєм тебе, кризо!Ми всі засуджуєм тебе!Ну, це ж на голову не лізе:Такий прорив! Такий врожай!І раптом ти приперлась, кризо,Згинь, клята, і не заважай!Криза (нахабно)Які ми ніжнії хлоп’ята!Я не в’їжджаю, в чому річ.Чи вам пургу на кризу гнати?Ви ставте кризі могорич.Якби не я, прийшла б розплатаІ за прорив, і за бардак.А тут виходить — з краю хата,Якщо в прориві щось не так.УрядВсе! Розпаковуєм валізи!Розслабтесь, суд, народ, СБ.Ми поважаєм тебе, кризо,Ми ніжно любимо тебе!
Сказка о неудалом судье Родионе, газовой принцессе и великой тайне украинского правосудия