Нещодавно більшість телеканалів України показали новий передвиборчий кліп прем’єра, де вона виступає в образі білої Тигриці.
Виборці, котрі звикли до бігбордів, де прем’єр — це «ВОНА», були трохи спантеличені. Але фінальний слоган усе пояснив: «З Новим роком Білого Тигра!
Щастя вам, тигрЮЛЯ!». І виборець побачив пані кандидатку в президенти поруч із білим тигреням.
Народе мій, мій народЮля!Забудь про кризу та біду!Бо я, мамуля и тигрЮля,На тебе лапку вже кладу.Що, не впізнав? Це ж я, Тигриця,Та, що була колись ВОНА.Та не лякайся! Кинь хреститься!Ковтни горілки чи вина.Ні, це не «бєлка», не шизЮля,Нема ніяких тут примар.Я не брешу, бо я ж — правдЮля.Це в мене, серденько, піар.Що побажать? Бо вже іскритьсяШампанське в тебе на столі.Життя смугасте мов тигриця,Все чорно-біле на землі.І я бажаю, мій гарнЮляЩоб ти, узявши бюлетень,Згадав про Юлю-Красотулю.Тоді новий настане день!Усе в державі буде мило,Не буде більше чорних смугВсе тільки біле, біле, біле —Як саван, біле все навкруг.Тобі я буду презиндЮля,Не стане грубості ніде —Не криза буде, а кризЮля,ГривнЮля ніжно так впаде.Я поведу тебе в Європу,Там — «бітте», «данке», «хенде хох».Про це віщують гороскопи,А хто не вірить — козерог.Ні, краще лагідно — козЮля,Віслюк, муфлончик і марал.За тебе, мій народ-терпЮля,Я піднімаю свій бокал!За вибір правильний — Тигриці.За мене «галочку» впиши!Не впишеш — буду тобі сниться,І міцно лапками душить.Летиш без мене «мимо каси»,Останній втратиш бутерброд.Тож думай, думай, біомаса,Пардон, великий мій народ!Щоб рік новий був рік тигрЮлі,Бажаю вже на посошок,І спать тобі без кошмарЮлі…Цілую, любий, чмок-чмок-чмок!Прощання з нацією
Нещодавно Президент України в інтерв’ю українській службі ВВС заявив, що не хоче бути політиком у країні, яка не сприймає його цінностей. Крім того, голова держави запевнив: «Мої діди та прадіди будуть гордитися[1]
на тому світі тим, що я роблю як президент і як українець для цієї нації».Тому в нього є почуття виконаного обов’язку, хоча більшість речей, про які він говорить, нація сприймає специфічно. Оскільки гарант нашої конституції ставиться до себе епічно та поетично, спробуємо уявити його в Маріїнському палаці, де він уночі пише прощального листа до нації.