Гумор та сатира. Збірка

Гривня знов плила в дніпровій піні:

— Все в контексті європейських норм,

І постався, друже, з розумінням

До прем’єра та крутих реформ.

І на мене дивиться, як мати.

Я замовк, та знов кричу згори:

— Соромно, але дозволь спитати!

Каже Гривня тихо: «Говори».

— Був режим злочинний в нас без міри

(Кучма, Янукович і т. д.)

А тебе купляв я «по чотири»

Чи «по вісім». Де причина? Де?!

Спохмурніла Гривня, мов з напасті,

Ох, суворий погляд в неї був:

— Пам’ятай навік, не в гривнях щастя.

Наш народ чимало вже здобув!

Я в тобі не бачу патріота,

Розуміння де? Шо за діла?!

І питать пропала враз охота.

Гривня знов по курсу поплила.

Я стояв один, думки стрибали,

В гаманці луна гула в ту мить.

Було відчуття, що на…кололи,

Але де, не міг я зрозуміть.

Хутініада, або пісня оптиміста

«…в зв’язку з погіршенням економічної ситуації мешканцям столиці радимо шукати альтернативні методи опалення житла, нагрівання води та поповнення сімейного бюджету…»

з рекомендацій мерії Києва.

«…Любителі гумору України радісно вітають вихід нової розважальної радіопрограми «Хутін Пуйло!». Тисячі дотепних жартів уже лунають в ефірі…»

з останніх новин

Мене таким родила мати,

Пишайся, ріднеє село!

Я вмію краще всіх співати

Про те, що Хутін є Пуйло.

Уйло! Фуйло! Талант — це диво!

І як там не ідуть діла,

Нас не лякають перспективи,

Коли співаєм про Пуйла.

Нема, наприклад, в тебе газу,

Зима прийшла в твоє житло,

Скажи «Фуйло» чотири рази,

І мов проблем і не було!

І знов на серці в тебе свято!

Усе бур’яном поросло?

Невинний ти! Це він, треклятий!

Ла-ла-Уйло! Ла-ла-Мурло!

Гей, інженер! Нема зарплати?

Немає, чим нагріть води?

Приходь до нас, почнем стрибати,

І де біда? Нема біди?

Дотепність то є наша сила!

Співоче буде в нас життя.

Хоч би й чума нас покосила,

Дотепність — наше майбуття!

Від кризи то найкраща зброя,

Як гаркнуть «Хутін!» і «ля-ля!»,

Мільйонів сорок п’ять героїв,

І стане в нас нова земля.

«Дотепний мір»! Живем завзято!

Дитятко тільки в світ прийшло,

Чекають всі, що скаже «тато»,

А він йому: «Хутін Пуйло».

Прийде культура в кожну хату,

Митець одержить на чоло

Почесний знак «Навчав стрибати»

Або «Заслужене Стрибло».

Он, підор вийшов в депутати,

Украв усе, навіть табло,

То вже не гріх, бо вмів горлати:

«Пуйло брехло! Пуйло хамло!»

Пройшла доба патріотизму,

Бо він засмучував людей,

Ідея «хутіно-пуйлізму»

Тепер найвище всіх ідей.

Ну, як, таких, нас не кохати

За те, що «мочимо» Пуйла»?

А прийде голод — любі Штати

Дадуть їдла! Дадуть бабла!

Наш хист підтримає Європа

І всім убогим видасть грант…

І раптом…раптом думка! О-па!

А як не виручить талант?

І марна пісня оптиміста?