История Киева. Киев литовско-польский

Києве славний, могутня столице князів древньоруських,
Безліч ти бачиш іще пам’яток старовини:
Скрізь на левадах тут видно каміння зруйнованих мурів,
Залишки давніх руїн травами вже поросли.
Дехто гадає, що тут слід шукати фрігійськую Трою,
Та, як на мене, пустий звук – оця видумка їх.
Де оті ріки сьогодні, які б фарбували так вовну,
Як твоя, Ксанфе, колись чиста вода для пиття?
Ну ж, покажи Сімоентові води та Iди джерела,
Саме отам, біля них, древняя Троя була.
Ти на плечах своїх, Києве, видержав орди татарські,
Відсіч не раз ти давав скиту, що луком гордивсь.
Часто ще й зараз на мури твої вороги нападають,
Нині гасають кругом орди на нивах твоїх.
Знайте всі люди, що Київ на Чорній Русі важить стільки,
Скільки для всіх християн Рим стародавній колись.
Є на Русі в нас чимало чудес, є й у Києві славнім,
Ними гордиться й усім радо покаже він їх.
Глибоко там під землею побачиш великі печери,
Знайдеш гробниці старі, в них древньоруських князів,
Теж Лібітіна

[13]останки героїв у них зберігаєТам, попід шаром найнижчим цих величезних печер.
Жодна вже гниль, нам здається, не може їх тіл розложити,
Довгі століття вони в трунах під склом вже лежать.
Подив великий у всіх викликають підземні печери,
Руки якого митця тут їх зробити могли?

(перевод Виталия Маслюка)

Культурный расцвет Киева