Історик

Читаючи цю історію, я помітив, що стиль листа Россі трохи змінився: він став менш компактним і акуратним, на відміну від двох попередніх листів: цю розповідь він писав розтягнутим, тонким, квапливим почерком, подекуди траплялися незначні помилки, ніби він писав його у стані сильної схвильованості. Незважаючи на те що мені теж стало моторошно (бо була вже ніч, я повернувся у свою квартиру й читав там на самоті, замкнувши двері і щільно зачинивши вікна), я звернув увагу на слова, якими Россі описував події: речення й фрази точно збігалися з тим, що він сказав мені лише пару днів тому. Здавалося, історія чвертьвікової давнини чітко закарбувалася йому в пам’яті, тож треба було тільки переказати її наступному слухачеві.

Залишалося ще три листи, і я охоче взявся за них.