Комедії

Ось і співай лиш про те, як вони все пили

й наїдались.

Перший хлопець

«Добре поївши й попивши...»

Трігей

Пісень заспівали, напевно? [306]

Перший хлопець

«Рушили знов на твердині завзято

з пронизливим криком».

Трігей

Пропадь, плюгавий хлопче, з тими війнами!

Одне й те саме плещеш. Чий же будеш ти?

Перший хлопець

1290 ХТО, Я?

Трігей

Та ти ж, а хто ще?

Перший хлопець

Я син Ламаха.

Трігей

Ось воно що!

Як же я зразу в тобі не впізнав горезвісної вдачі

Страхо-ламахо-ломако-шоломно-проломного роду!

Іди собі! Підспівуй в ногу списникам!

А де син Клеоніма? Заспівай-но щось.

Для проби. Хоч і знаю, що про війни ти, -

Якщо пішов у тата, - не співатимеш.

Другий хлопець

(співає)

«Гордо саієць якийсь приміряє мій щит

бездоганний,

В битві мені довелось кинуть його у кущі».

Трігей

1300 Хлопче, скажи-но мені, ти, бува,

не про батька співаєш?

Другий хлопець

(продовжує)

«Душу зате врятував я...»

Трігей

Навіки свій рід осоромив.

Заходьмо в хату. Далебі, ця пісенька

Про щит тобі назавжди в пам'ять врізалась.

Ти щодо цього, бачу, - батько вилитий. [307]

ЕКСОД

Трігей

(до хору)

А вас, що сіли за столи, нехай одне турбує:

Жувати, хрумати усе на совість, не на жарти.

Ану, скоріш пускайте в рух

Обидві щелепи, ану! На те й у вашім роті

1310 Біліють зуби-гостряки, щоб ними гризти, м'яти.

Корифей

Довір уже цю справу нам. Спасибі за пораду.

Ану, хто голоду зазнав, - на заячину кинься! ;

Не кожен день таке бува,

Щоб під ногами пироги отак собі валялись.

Тож уминайте, дорогі, щоб потім не жаліти!

Трігей

Друзі, тепер нам замовкнути треба: пора

наречену виводити з дому;

І смолоскипи весільні нести, закликати

усіх і гуртом веселитись.

Потім на поле ми вийдемо всі зі знаряддям

селянським своїм, та спочатку,

Гей, потанцюймо на славу, попиймо,

Гіпербола геть у три шиї прогнавши!

(Танцюють.)

1320 Помолімся ж усі, нехай з ласки богів

Розквітає Еллада у щасті й добрі,

Хай добірний ячмінь заколоситься в нас,

Хай не бракне вина, хай нам смокви дають

Соковиті плоди.

Нехай славних дітей нам народять жінки,

Хай усе те добро, що з війною пішло,

Нам повернеться знов, але більше стократ.

Хай ніколи вже меч не заблисне!

З дому рушає весільний похід з нареченою Достачею.

Трігей зустрічає її.

Трігей

Майнемо на поле, жінко!

1330 Отам уже ми поспимо [308]

Уволю з тобою!

Гімен-Гіменей, о!

(Обнімає Достачу).

Корифей

Досяг справедливо ти

Блаженства найвищого.

Хор

Гімен-Гіменей, о!

Гімен-Гіменей, о!

Трігей

Що зробимо з нею?

Хор

Що зробимо з нею?

Трігей

Наситимось нею!

Хор

1340 Наситимось нею!

Корифей

Ану жениха беріть

На плечі - і кроком руш!

До виходу, друзі!

Хор

Гімен-Гіменей, о!

Гімен-Гіменей, о!

Трігей

Щасливо живіть собі,

Не знайте турбот війни,

А смокви зривайте!

Хор

Гімен-Гіменей, о!

1350 Гімен-Гіменей, о!

Корифей

Добрячий сучок його,

М'яка її смоква! [309]

Трігей

То їжте ви, їжте всі,

Вином напивайтеся!

Хор

Гімен-Гіменей, о!

Гімен-Гіменей, о!

Трігей

(до глядачів)

Ну щастя-здоров'я вам!

А хто хоче ласощів -

До нас прилучайся!

Весільний похід покидає сцену.

ПРИМІТКИ

Цю комедію Арістофан поставив на Великих Діонісіях 421 року і здобув другу нагороду. Перша нагорода була присуджена поетові Евполіду за комедію «Лестуни», друга - Левкону за п'єсу «Земляки». В «Мирі», як і в «Ахарнянах», знайшла відображення боротьба, яку Арістофан вів проти мілітаризму свого часу, на захист простих людей і трудівників - селян. Комедія являє собою пародію на міф і трагедію Евріпіда про героя Бел-лерофонта, який марно намагався вибратись на крилатому коні

[474]

Пегасі на Олімп. У п'єсі Арістофана аттичний селянин-виногра-дар Трігей піднімається туди на жуку-гнойовику і, скликавши селян Греції, визволяє замкнену Полемоеші (уособлення війни) в глибокій печері богиню Миру.

47. Клеон загинув у 422 р. до н. є. на полі бою при Амфіполі, отже, це посмертний виступ проти нього.

55. «Кумедно божеволіє» - натяк на сутяжництво афінян.

76. Порівняння жука-гнойовика з крилатим конем Пегасом, який носив на собі міфічного героя Беллерофонта.

80. Трігей піднімався вгору, на сценічний дах, за допомогою підйомного прилаштування.

130. Езопівська байка про Жука такого змісту: Заєць, переслідуваний Орлом, шукав порятунку у свого друга Жука-гнойовика. Жук прийняв його до себе і, коли надлетів Орел, просив його не кривдити Зайця, якого охороняє право гостинності, але хижий птах на очах Жука розшматував каплоухого. Жук дав обітницю помститись за друга: він знайшов орлине гніздо і поскидав його яйця вниз. Навіть коли Орел побудував гніздо на недоступній скелі, Жук добрався й туди і знищив орлині яйця. Нарешті Орел звив собі гніздо на Олімпі - на колінах самого Зевса. Але Жук-гнойовик піднявся до оселі богів і війнув смородом на Зевса. Коли бог піднявся, щоб струсити жуків послід, орлині яйця попадали й побилися.

143. На о. Наксосі був особливий вид човнів, які називалися «жуками».

170. Мова про непосильні податки, що їх афінський уряд накладав на своїх союзників, зокрема на жителів о. Хіоса.

215. Близнятам - тобто Кастору й Полідевку, синам Зевса й Леди, якими божилися спартанці.

219. Коли афінське військо під проводом Клеона захопило Пілос у 425 р. до н. є., спартанці тричі пропонували афінянам перемир'я.