Криза сучасного світу

Рене Ґенон Криза сучасного світу

УДК 14:33–33.05

Ґ34

Рене Ґенон.

Ґ34 Криза сучасного світу / пер. з французької Іван Калюга, під наук. ред. Ю. Завгороднього. — Київ : Видавець Анна Клокун, 2020. — 212 с.

ISBN 978-966-97851-7-6

УДК 14:33–33.05

© Видавець Анна Клокун, 2020

© Пломінь, 2020

© І. Калюга, переклад, 2020

© В. Чорний, ілюстрації, 2020

© Д. Піорко, художнє оформлення, 2020

© Ю. Завгородній, передмова, примітки, 2020

ISBN 978-966-97851-7-6

Передмова Юрій Завгородній . Безкомпромісний вирок профанному світу

Сучасний світ є, відтак, запереченням традиційної та надлюдської істини.

Рене Ґенон. «Криза сучасного світу»

Твір «Криза сучасного світу» відомого французького мислителя Рене Ґенона (1886–1951) належить до числа рідкісних інтелектуальних шедеврів XX століття. Це свого роду стислий програмний маніфест інтегрального традиціоналізму — нонконформістської течії мислителів-практиків, засновником якої по праву вважається Р. Ґенон. Її послідовників об’єднує визнання базових принципів, серед яких: існування споконвічної мудрості, довічних надлюдських й універсальних істин, які є джерелом як для Примордіальної Традиції, так і всіх наступних головних історичних традицій[1]. Сутнісні положення традиції викладені в її метафізичній доктрині і в подальшому застосовуються традиційними науками. Попри невеликий обсяг, «Криза сучасного світу» вражає і захоплює своєю масштабною спробою подивитись на стан сучасного світу максимально відверто та всебічно, з незвичного, навіть для багатьох освічених читачів, ракурсу.

Книга побачила світ у 1927 році. На той час Р. Ґенон був не тільки відомим автором низки творів (наприклад, «Загальний вступ у дослідження доктрин індуїзму», 1921; «Теософія: історія однієї псевдорелігії», 1921; «Схід і Захід», 1924; «Езотеризм Данте», 1925), а й єпископом Гностичної церкви, суфієм на ім’я Абд аль-Вагід Яг’я. Він також мав досвід спілкування з різними окультними організаціями, таємничими індусами, співпрацював із католицькими колами, читав лекції і давав приватні заняття, друкувався у кількох періодичних виданнях і нетривалий час був засновником власного журналу. Ще Ґенон встигає порвати зв’язки з академічним середовищем і втратити надії на будь-яку з ним співпрацю. Тобто автор «Кризи сучасного світу» — зріла і досвідчена людина, якій є що оприлюднити.

Вже сама назва твору покликана повідомити читачу про те, що Р. Ґенон не належить до беззастережних апологетів сучасності або її байдужих реципієнтів, ім’я яким легіон. І водночас його критика нетипова. Вона істотно відрізняється від інших, добре відомих спроб світського критичного розтину сучасного світу: від творів Фрідріха Ніцше (сучасника Ґенона), до текстів Мартіна Гайдеґера, Ганса Йонаса (наших сучасників) або навіть Джона Зерзана (ще нашого сучасника). Не в останню чергу тому, що її автор звертається до традиційних світоглядних засад sanātana dharma, більш відомої у нас як індуїзм, та інших давніх традиційних знань. Завдяки такому підходу, виклад Ґенона власне й отримує незіставно ширші смислові та часові горизонти, а відтак глибше розуміння симптоматики хвороб сучасного світу.

Хоча «Криза сучасного світу» — цікавий і захопливий текст, він вимагає від читача вдумливості, обізнаності і відкритості не тільки до світської і релігійної філософії й історії з центром в Європі, а і до східної традиційної думки та знання, яке академічна наука називає езотеричним. Твір не містить бібліографії, в ньому майже відсутні цитати, нечисленні примітки автора часто полемічні, відсилають до інших його робіт або до різних аспектів традиційного знання, інколи зустрічається специфічна термінологія, натомість звичні терміни отримують незвичне розуміння. Щоб зорієнтувати читача у непересічному в багатьох відношеннях тексті, дозволю собі стисло окреслити його ідейну канву.