Квітка Цісик

Не менш плідною була педагогічна діяльність В. Цісика. В кінці 1949 р. він відкриває у Нью-Йорку приватну школу скрипкової гри, в 1952 р. стає співзасновником Українського Музичного Інституту (УМІ) в Нью-Йорку та Нью-Йорку, якому віддав більше 15 років своєї праці в якості вчителя, а в Нью-Йорку — директором. В УМІ музикант викладав скрипку і альт, вів клас камерного ансамблю та створив струнний ансамбль («скрипковий оркестр»), який нараховував 30—40 скрипалів. Інститут часто влаштовував концерти своїх вчителів, у яких митець активно виступав: 27 березня 1955 р. він взяв участь у концерті УМІ в Нью-Йорку, в 1957—58 навчальному році — у серії абонементних концертів у Нью-Йорку та Філадельфії. У 1958 році на Фестивалі молоді у Нью-Йорку він здобув перехідний кубок Українського Народного Союзу. Його популярність була настільки велика, що за його зразком в інших філіях інституту по різних містах утворювалися подібні ансамблі. Для свого ансамблю Володимир робив переклади різних частини симфоній, сюїт та окремих п’єс, а також писав власні композиції в характері попурі. 5 червня 1960 р. в Таун Голл (Нью-Йорк) відбувся концерт найкращих учнів американських музичних закладів та УМІ. Кожен вчитель міг виставити на сцену тільки один твір, однак для В. Цісика був зроблений виняток: він отримав право на два номери. Це були виступи дуже талановитого 13-річного скрипаля його класу — Юрія Вожаківського та струнного ансамблю. В рецензії на концерт його було відзначено як найкращого соліста концерту, оцінили надзвичайну дисципліну, чисту інтонацію, молодечий ентузіазм ансамблістів, заслуги В. Цісика як їхнього викладача та диригента і майстерність акомпаніатора Марії Цісик. Ансамбль виконав симфонію «Юпітер» Моцарта та «Українську фантазію» М. Фоменка.

У 1960-х роках Квітка вивчала гру на скрипці у батька і подавала надії як перспективна скрипалька.