Мій бос — ідіот

Ідентичні та водночас абсолютно різні начальники

У питаннях керування рушійні сили є навіть важливішими ніж в інших сферах. Те, що робить начальник, зрештою, впливає на набагато більше людей.

Наведу вам два коротких приклади.

Внизу ви бачите психологічні профілі Тіни — за кольорами й за рушійними силами. Вона — начальник. Тіна блискавично розв’язує проблеми і дуже зосереджена на їх розв’язанні.

Тіна відома тим, що досягає хороших результатів, її, безперечно, дуже поважають за компетентність, але люди не хочуть працювати на неї. Вони відгукуються про неї як про вимогливу, конфронтаційну, нетактовну та сувору. Один з її підлеглих навіть називає її холодною й безсердечною.

Тож ця компанія наймає консультанта, який аналізує DISA й виявляє кольори Тіни.

«Ага», — каже він, «Тіна — надзвичайно червона, ось у чому проблема». Консультант зробив поширене, але неправильне припущення, що джерелом конфлікту між Тіною та її колегами є її червоний профіль. Серйозна помилка.

Якщо ми проаналізуємо рушійні сили Тіни, то побачимо, що вона має надзвичайно сильну практично-економічну рушійну силу й дуже слабку соціальну. Це означає, що вона більше цінує фінансові результати, ніж допомогу іншим. Це поєднання змушує її пресувати власну команду, щоб заробляти більше, і все це ще більше посилюється її червоною поведінкою. Це хороший спосіб вести бізнес, але це не приємно тим колегам, що мають зовсім інші, ніж у Тіни, рушійні сили.

Ось такий мають вигляд обидва профілі Сари. Її профіль DISA точно такий, як у Тіни, проте в одному не збігається з її профілем.

Підлеглі люблять Сару. Вона доводить усе до кінця й гарантує, що кожен відповідає за свою роботу. Також вона цінує внесок колег, ухвалює рішення демократичними методами й активно цікавиться кожним підлеглим як особистістю. Потужна соціальна рушійна сила змушує її підтримувати команду, сприяти самовдосконаленню працівників, і все це підкріплюється її типом поведінки. Сара має іншу проблему, ніж Тіна: вона занадто толерантна до тих, хто недопрацьовує. Попри свій червоний тип поведінки, вона не вміє бути достатньо жорсткою. Для одних це буде щось позитивне, але інших це по-справжньому дратуватиме.

Рушійні сили в цих прикладах є справжніми джерелами конфлікту. Форми поведінки відносно легко зрозуміти, але багатьом людям бракує хорошої бази для обговорення рушійних сил і цінностей. Як із керуванням, так і з приватними стосунками: ви можете подолати основні поведінкові розбіжності, але складніше йти на компроміс із нашими цінностями та рушійними силами.

Висновок такий: Тіні та Сарі потрібні абсолютно різні тренери й абсолютно різне навчання, щоб краще працювати зі своїми підлеглими. Якби саме ви могли б обирати начальника, то з ким із них ви хотіли б працювати? З Тіною чи із Сарою?

Розділ 14. Різниця між вашою особистістю та вашою поведінкою

Тож я мушу стати іншою людиною, щоб догодити своєму начальству?

Я наполягаю — не робіть цього.

Ваша особистість — це щось набагато глибше за поведінку. Вона спирається на ваші рушійні сили, на ваші мотивації, на те, що вам подобається, на ваш досвід, на ваш розвиток, на ваш інтелект і на багато всього іншого.

Дослідники дають різні визначення особистості залежно від теорії, якою вони обґрунтовують свої дослідження. Більшість психологів послуговуються терміном «особистість», коли говорять про психологічні характеристики, що впливають на стійкість особистості й типи почуттів, думок і поведінки, які є специфічними саме для неї. Це означає, що характеристики цієї особистості достатньо стійкі в часі та в різних ситуаціях. Під стійкими мається на увазі, що вони не змінюються протягом років. Характеристики — це те, що відрізняє цю людину від інших. Кожен індивід сприймається по-різному, залежно від його особистості. У цьому немає нічого дивного.

Тож чому ви стали саме такою людиною?

Більшість із нас, мабуть, інколи замислювалися над питанням: «Що зробило мене тим, ким я є?». Ви цікавилися цим не для того, щоб щось із цим зробити, а просто тому, що ви хочете знати. Ось так ми доходимо до питання про спадковість і навколишнє середовище.

Століття тому люди вважали, що все визначається спадковістю. Те, ким ви є, записано у вашій ДНК. Якщо ви з чимось народилися, то мусите з цим жити. Вам не пощастило. Справді: ви нічим не можете зарадити тому, що ваші батьки — саме ці люди, бо їх ви не обирали.

Пізніше люди дійшли геть протилежного висновку. Хтось виявив, що діти одних і тих самих батьків можуть вирости абсолютно різними особистостями. Відповідно, певну роль відіграє і навколишнє середовище. Під ним мається на увазі все, що впливає на людину й не пов’язане зі спадковістю.