Мій бос — ідіот

Створіть заголовок, який принаймні спонукає їх почати читати, про що ж ідеться далі. Щось на кшталт «Рішення по завданню 12.54» жахливо нудне, воно одразу потрапить в архівну теку під номером тринадцять швидше, ніж ви встигнете промовити «Податкова служба».

Перепрошую, але червоні просто не читатимуть далі самого заголовка.

Заголовок повинен чіпляти, вказувати на важливість матеріалу й заохочувати до прочитання.

Назвіть своє повідомлення так: «ПРОБЛЕМИ З ВЕНТИЛЯЦІЮ ­позбулися!»

У тексті ви можете пояснити, що зробила вентиляційна компанія, щоб у приміщеннях знову було більше кисню.

Або: «НІХТО НЕ ЙДЕ НА РІЗДВЯНУ ВЕЧІРКУ?»

А потім попросіть їх повідомити вам, хто прийде у вказаний час у вказане місце на цю вечірку.

Або: «БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ УСІМ!»

Тут цілком підійде згадка про останню угоду оплати праці, досягнута після довгих перемовин.

Або: «ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР ОТРИМАВ НОВУ РОБОТУ!»

Я вам гарантую, що навіть червоні захочуть дізнатися, про якого директора йдеться, і хто ж тепер новий.

Вступ

Ваші жовті підлеглі люблять легкі та доброзичливі повідомлення. Звичайно, не всі новини — хороші, приміром, важко описати майбутні скорочення в позитивному світлі. Однак це не змінює того, що жовті також мають досить обмежений запас уваги. Їм не подобаються довгі, нецікаві маніфести, які, на їхню думку, зовсім їх не стосуються.

Скажімо, ви чудово впоралися з заголовком. Якщо ви зачепили червоних, то, мабуть, зачепили своїм заголовком і всіх інших. Тепер хочете, щоб червоні та жовті перейшли до читання вашого ретельно продуманого та важливого документа.

Тут саме вступ стає вашим найкращим другом. Редактори видань у цьому дуже хороші. Саме так будуються газетні статті. Спочатку заголовок, який приваблює і, можливо, шокує. Потім іде вступ, який дає стислий виклад змісту самої статті.

Жовті колеги хочуть, щоб ви їх зачепили. Вони хочуть, щоб текст привертав увагу й переконував і далі читати. З одного боку, вони хочуть розважитися, з іншого — відчути та пережити щось.

Хороший вступ узагальнює зміст цілої сторінки чотирма короткими, але інформаційно насиченими рядками. Зазирніть у будь-яку газету і побачите, що я маю на увазі. Однак є ризик, що жовті не будуть читати далі, бо зупиняться з відчуттям, що вони й так усе вже зрозуміли. Можливо, так воно іноді і є. Можливо, вам не доведеться марнувати чорнила на те, що можна викласти чотирма рядками?

Ідеться не про те, щоб ви зверталися до комунікаційного відділу щоразу, коли чоловічий туалет на другому поверсі забивається. Проте уникайте гнітючої канцелярщини. На жовтих вона точно не спрацює.

То мені ще треба стати копірайтером? У мене і так є багато роботи, яку я повинен виконувати.

Це вам вирішувати. Ви ж начальник. Ваше завдання — достукатися до своїх підлеглих.

Текст самої статті

Якщо заголовок привернув увагу червоних, я вам гарантую, що ви також викликали інтерес у всіх інших. Якщо навіть жовті не відвели свій погляд від екрана чи від паперу та прочитали вступ, я запевняю вас, що його прочитали зелені та сині. Настав час переконати зелених колег засвоїти всю інформацію.

Тут ми стикаємося з викликом.

Зелені хочуть, щоб їх переконали на більш базовому рівні. Пам’ятайте, що вони ненавидять зміни, особливо раптові. Якщо вони відчують, що ви намагаєтесь переконати їх прийняти новий режим роботи, або погодитися на нову робочу систему чи щось подібне, то будь-що, що не здається їм знайомим, вони сприйматимуть підозріло й читатимуть ваше повідомлення з негативним упередженням. Ви цього точно не хочете.

Ключове слово: довіра.

Якщо зелені працівники довіряють вам як начальнику, їм простіше прийняти ваше повідомлення. Якщо вони справді довіряють вам і можуть покладатися на вас, вам набагато легше буде до них достукатися.

Проблема полягає в тому, що довіру неможливо побудувати на папері. Щоб справді донести свої повідомлення до зелених, вам доведеться довго працювати над тим, щоб вони почали вам довіряти. Якщо ви новачок на посаді, вони, ймовірно, читатимуть те, що ви пишете, але вам знадобиться певний час, щоб завоювати їхню довіру. Якщо вам не довіряють, то немає значення, чи те, що ви пишете, правдиво чи ні. Йдеться не про це. Вам потрібно зробити так, щоб вони відчували, що запропоноване вами рішення — хороше.

З іншого боку, якщо вам довіряють, ви можете писати все, що завгодно. Вони все одно з цим не погодяться. Крім того, саме тому зелені працівники найчастіше дослухаються один до одного, ніж до свого керівництва. Якщо хтось — можливо, також зелена людина — в групі заявить, що нова бізнес-система погана, то не має значення, що начальник (якому вона може чи не може довіряти) стверджує протилежне.

Хороша новина: зелені мають достатньо терпіння, щоб уважно прочитати те, що ви хочете сказати. Однозначно більше, ніж червоні та жовті.