– Курва мать! – повторив Косма. – Останнім часом мені всі говорять, що я недостатньо знаю, що я не
готовий до правди і так далі. Самі засрані мудреці!
– Ну, якщо тобі всі так кажуть, то може в цьому щось є! – іронічно сказав Барщик. – Коли дізнаєшся, подзвони мені, не пошкодуєш, – закінчив він розмову.
Косма набрав номер Каміла Сікори, сподіваючись, що той націлив хлопця з фото. Якщо журналіст
знайшов його так швидко, поліція мала б зробити це набагато швидше та ефективніше.
– Нехай буде похвалений, — привітав його приятель.
– Навіки віків. Майстре, скажи мені, що ти маєш щось, - майже благально спитав Косма.
– Горить? У своєму електронному листі ти не застосував тисячі знаків оклику, тому я подумав, що
нічого термінового, але тобі пощастило, тому що поруч зі мною сидить один малолітній тип, у якого ще й
волосина на яйцях не пробилася. Поставлю на гучний зв'язок.
Щось пікнуло, щось зашуміло, хіба було чутно стук телефона, який поклали на стіл.
– Доброго ранку, мене чутно? – запитав молодий поліцейський.
– Так, чую, – підтвердив Косма, хоча йому довелося збільшити гучність, бо голос лунав наче здалеку.
– Клас. Старший постовий Марек Старчик. Ми не можемо багато чого зробити із самою
фотографією. Насправді я можу пустити в систему лише зниклих, у них, напевно, буде півдня, якщо мій
комп’ютер не вимкнеться тричі за цей час.
– Що ти можеш зробити, я знаю. Я думав, ти вже зробив це, - роздратовано сказав Косма. Він же міг
написати Синиці, що це дуже терміново.
– Ну, я тільки починаю, бо...
– Космик, не бійся, в соціальні мережі піде, - заспокоював його колега.
- Я а раджу перевірити на "Ітаці"21, - вмішався молодий поліцейський. – У них там багато архівних
знімків, все в онлайні, можна звузити пошуки до таких інструкцій, як стать, вік, колір очей і тому подібне.
– Дякую, — відповів він. – Синиця, як будеш щось мати, подзвони.
– Гаразд.
Він відключився.
Косма дуже добре знав "Ітаку", поліція часто з нею співпрацювала. Так само, як із командою "Хто
бачив, хто знає"22. Ну що ж, він боявся, що рано чи пізно йому доведеться виконувати нудну поліцейську
21
Фонд Ітака – центр з пошуку осіб, що загинули. Тут накопичують дані про таких осіб
(www.zaginieni.pl).
59
роботу, тобто нишпорити, шукати, з’ясовувати, розпитувати. Він міг сказати дядькові, що нічого не знайшов, і
залишитися тут на два тижні, а потім повернутися до своїх обов’язків. Якби це було так легко.
Натомість він подивився на свій телефон, відкривши список останніх дзвінків. Що ж, доведеться
покричати на журналіста, щоб той перестав гратися з ним. Однак не встиг Косма набрати його номер, як
телефон почав вібрувати і грати "Шосе до пекла" від AC/DC. Дзвонив Синиця.
– Як справи? – схвильовано запитав Косма, невже так швидко знайшли хлопця по базі?
– Молодість, над рівнями злітай23, — піднесеним голосом промовив його приятель. – Я поставив на
гучний зв’язок, тому що молодий - це геній.
Кілька пуків і ще раз стуки, а потім перевірка якість зв'язку.
– Привіт! – вигукнув молодий міліціонер із відтінком хвилювання в голосі.
– Чую! У вас є щось?
– Ви знаєте, хто має найкращий у світі алгоритм розпізнавання обличь?
– Польська поліція? – глузливим тоном запитав Косма.
– Це друга інстанція, — засміявся хлопець. – На першому місці "Гугл" і "Фейсбук". Вони просто
мають петабайти порівняльних даних, тому що люди завантажують туди незліченну кількість фотографій.
Вони влаштовують дурні ігри із завантаженням фото з минулого або з віртуальною зміною статі тощо, завдяки яким інтернет-гіганти можуть вдосконалювати свої алгоритми.
– Гаразд, ти хочеш сказати, що вломився до "Фейсбука" і перевірив у них те фото?
– Навіщо вломлюватися? – запитав юнак. – Там все є, але на це ніхто не звертає уваги. Ми можемо
використовувати кожну фотографію, яку маємо, як ключове слово в пошуковій системі "Гугл". Тому замість
введення слова "морква" ми вставляємо зображення моркви. Крім того, ми можемо шукати певну
фотографію в Інтернеті та, якщо знайдемо, перейти на веб-сайт, де вона згадується. Є також "Бінг",
"ДакДакГоу" та інші пошукові системи…
– Гаразд, чемпіоне, я вражений вашими знаннями, але прошу, виходьте на берег, – перебив його
Косма. Тема була цікава, але часу не вистачало.
– Перед тим, як занести його в бази даних, я вирішив просто пошукати зображення в "Гугл". І за
п'ять секунд я знайшов усе, що стосується нього.
– А тепер молодий все це відсилає тобі, – вставив Синиця. – Крім того, у нас є імена, прізвища, контакти. Біжи кудись до компа, поки доберешся, у нас буде більше інформації, вже з KSIP24.
– Дякую, — сказав Косма, прискорюючи крок. – Вже спішу на місце.
Він відключився і поклав телефон у кишеню. Вбіг у двір, піднявся по цементних сходах і зайшов до
хати. Він ніде не зустрівся з хазяйкою, що, може, й добре, бо не дай Бог, щоб їй захотілося поговорити. У
нього не було на це часу.