Читаем Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат полностью

На свято Маковея, за народними повір'ями, не можна нічого шити, бо на пальцях може з'явитися волокно — великий гнійний нарив, що пошкоджує кістку. Якщо вчасно не зробити примову, можна позбутися пальця. А вже після примови слід братися за лікування. Примову робимо так: беремо колосся ярого жита або дикого жита, що росте в лісі, «сирового» полотна і рога. Ріг має бути такий, який щибнула корова. Кладемо все це разом на палець і робимо примову: «Ти, страшний біль, я тебе заклинаю і геть з пальця забираю. Як з цього полотна не можна пошити сорочку, так щоб більше тебе не було на пальці. Як цей колос не зможе зацвісти, так щоб ти більше не чинився, як цей ріг не зможе прирости, так щоб більше ти не відновлювався».

Після примови беремося за лікування. Спочатку прививаемо фартуха (середкове сало), аби нарив став м'який. Можна використовувати також льон і мед. Льон пом'якшує нарив, а мед проїдає.

Не можна залишити поза увагою такий струп, як вогонь. Цей струп з'являється переважно в дітей навкруги рота. Коли це сталося, слід зілляти віск, щоб усі струпи з тіла перейшли в нього. Віск зливаємо, доки не буде чистий кружечок, а потім робимо мазь зі старого постола та кукурудзяних качанів. Ця мазь робиться на солодкій сметані. Нею декілька разів потрібно змастити обличчя, і тоді струп невдовзі щезне.

Дуже болючою на пальцях є бешиха. Вона нариває зазвичай тоді, коли потрапила скалка і її не витягли. Влітку цей нарив краще за все прививати подорожником чи чистотілом для того, щоб потік гній, а взимку з цією метою використовується алое. Гоїмо бешиху так: варимо дуже густе насіння льону і прикладаємо його до пальця. Можна мазати хворе місце курячим салом або кукурудзяною олією.

Узимку дуже часто люди потерпають від застуди вуха. Іноді біль минає без ускладнення, а іноді хвороба ускладнюється дуже різким болем у голові. Тож хворобу спочатку замовляємо, а потім лікуємо. Замовляння робимо в такий спосіб: «Ти, болячко, відступи з вуха від раби Божої геть, чинися собакам і котам». Під час замовляння вкриваємо вухо сировим полотном. Потім це полотно знімаємо і несемо туди, де три межі сходяться, і там закопуємо зі словами: «Як цього полотна не буду тримати більше в руках, так щоб більше ніколи не чинилася болячка, а та, яка є у вусі, щоб проїлася і витекла з вуха». Після замовляння прикладаємо до вуха теплу кукурудзяну муку і зігріваємо. Можна також зігрівати вухо гарячим насінням льону або гарячим піском. Коли почне текти гній, тоді піпеткою у хворе вухо крапаємо тепле парне молоко. Потім хворий повинен лягти, щоб молоко витекло разом із гноєм. Процедура повторюється декілька разів, поки весь гній не вийде з вуха.

У людей похилого віку нерідко з'являються рани, що утворюються від удару. їх дуже важко лікувати, особливо взимку. Для цього спочатку кладемо компрес арнікової настоянки, а потім прикладаємо ліновище гадюки. Це ліновище невдовзі стягне і загоїте рану. Дуже прикро буває, коли літня людина зламає ногу. Кістка в цьому випадку дуже повільно зростається. Аби пришвидшити цей процес, слід застосувати овече масло і купіль у лелечі. Лелеч — це повзуча рослина, що подібна до сосни, але набагато менша, десь до 1 метра заввишки. Заготовляють лелеч до свята

Івана Купала. Рослину настоюють у теплій воді протягом двох-трьох діб на спирту і роблять ванни на хворі місця. Вона має не варитися, а стояти збоку на кухні. Третього дня робимо купіль. Ту воду не виливаємо, а повторюємо купіль декілька разів. Також робимо купіль із теплого свіжого молока, але ні в якому разі його не потрібно варити, а просто підігріти до бажаної температури. У молоці хворий повинен потримати руку чи ногу. Також добре допомагає в такому разі й омела. З неї добре робити ванни. Омела росте на деревах у вигляді кущика.

Для того щоб позбутися бородавок, які вкрай неприємно мати на руках, слід руки мити там, де кури п'ють воду, і при цьому казати: «Курочки, з'їжте мої бородавки». Щоб позбутися бородавок, можна також піти на швидку воду, де утворюється піна, змастити цією піною бородавки і сказати: «Як цю піну більше не зможу позбирати, так щоб більше у мене не було бородавок».

Великого клопоту як дорослим, так і дітям завдає розлад кишечника, особливо такий, що супроводжується діареєю. Його негайно слід лікувати. Для цього добре підходить зелений горіх, настояний на горілці і цукрі. Цей горіх має бути обірваний до свята Івана Купала. Даємо випити п'ять грамів цієї настоянки хворому, а також варимо чай із звіробою, полину. П'ємо переварену воду з марганцем. Якщо хворіє доросла людина, то краще за все випити 100 грамів горілки, 0,5 чайної ложки перцю, 0,5 чайної ложки масла й чайну ложку меду. Із цих інгредієнтів потрібно зробити суміш і випити її натщесерце.

Позбавитися в домашніх умовах від глистів можна в такий спосіб. Варимо полин із часником і п'ємо по 1 столовій ложці на день або ж готуємо зілля центурії і вживаємо по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Здолати біль у руках і ногах допоможе купіль із кропиви, після якої ногу чи руку потрібно обмотати вовною.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Костромская земля. Природа. История. Экономика. Культура. Достопримечательности. Религиозные центры
Костромская земля. Природа. История. Экономика. Культура. Достопримечательности. Религиозные центры

В книге в простой и увлекательной форме рассказано о природных, духовных, рукотворных богатствах Костромской земли, ее истории (в том числе как колыбели царского рода Романовых), хозяйстве, культуре, людях, главных религиозных центрах. Читатель узнает много интересного об основных поселениях Костромской земли: городах Костроме, Нерехте, Судиславле, Буе, Галиче, Чухломе, Солигаличе, Макарьеве, Кологриве, Нее, Мантурово, Шарье, Волгореченске, историческом селе Макарий-на-Письме, поселке (знаменитом историческом селе) Красное-на-Волге и других. Большое внимание уделено православным центрам – монастырям и храмам с их святынями. Рассказывается о знаменитых уроженцах Костромской земли и других ярких людях, живших и работавших здесь. Повествуется о чтимых и чудотворных иконах (в первую очередь о Феодоровской иконе Божией Матери – покровительнице рожениц, брака, детей, юношества, защитнице семейного благополучия), православных святых, земная жизнь которых оказалась связанной с Костромской землей.

Вера Георгиевна Глушкова

География, путевые заметки