«У світовій дипломатичній практиці прийнято, що перед приїздом посла до країни МЗС направляє передову групу. Передова група знаходить будинок і купує його чи винаймає в оренду, проводить відповідний ремонт чи пристосування до дипломатичних потреб, забезпечує технікою і наймає мінімум допоміжного персоналу. Після закінчення підготовчої роботи приїздить посол, завершує підготовку посольства і приступає до виконання своєї представницької місії.
У нашому випадку міністр Зленко направив мене до Канади без будь-якої попередньої підготовчої групи. За підготовчу групу тут правили Гуцуляк і Оттавська група сприяння українській державності. Будинок на вулиці Меткаф, либонь, є найбільш підходящий з тих, що досі траплялися. Гадаю, що з вашою допомогою приміщення для роботи буде знайдене і співробітників можна буде розмістити. Сподіваюся, проблему ми з вами розв’яжемо невдовзі.
Ви розумієте, що штат посольства упродовж кількох років буде малий через відсутність у МЗС коштів і підготовлених дипломатичних кадрів. Тож як малим колективом робити великий обсяг роботи? Вважаю, що це завдання можна розв’язати, залучивши до роботи українців — громадян Канади. Ви керуєте діяльністю українських організацій, ви знаєте людей і спроможні дати мені поради щодо фаху та їхніх здібностей. Очевидно, необхідно подивитися на два аспекти проблеми: юридичний і організаційно-фаховий.
Юридичний має відповісти на запитання: що дозволяє і що не дозволяє канадський закон у справі залучення її громадян до роботи в іноземному посольстві?
Організаційно-фаховий аспект полягає в тому, щоб окреслити напрямок діяльності посольства і, з другого боку, підібрати таких людей, які б кваліфіковано могли працювати у тому чи іншому напрямі діяльності посольства.
Посольство України в Канаді — це посольство Української держави в Канадській державі, і я тут не голова Української республіканської партії. Це минулого року я приїжджав до Канади як голова УРП та депутат Верховної Ради — представник Народної Ради, і тоді я представляв націоналістичну частину України, а тепер я представляю всю Україну в усій Канаді. З огляду на це, на вас я дивлюся як на проміжну ланку між посольством і всією Канадою. Ви — частина Канади і добре її знаєте. Посольство — частина України. Ви можете зробити величезну послугу Україні, якщо станете неформальними референтами посольства, будете знайомити нас зі станом справ у всіх галузях канадського життя і подаватимете посольству кваліфіковані поради, які посольство могло б використати для вироблення своїх ініціатив.
Тепер я хотів би коротко окреслити напрями діяльності посольства.
Щоб виконати нашу місію, посольство повинно знати все канадське життя і на основі доброї поінформованості складати аналітичні звіти та виробляти обґрунтовані рекомендації українському урядові. Організаційно роботу посольства можна умовно поділити на такі напрями: політичний, економічний, науково-технологічний, культурологічний, інформаційний та консульський.
Обсяг і наповненість кожного напряму можуть бути більші чи менші — все залежить від нашої активності і наших успіхів. Ми розгортатимемо свою діяльність не в порожньому просторі. Розширення сфери присутності України в Канаді відбуватиметься через подолання сфер впливу Росії. Ви ж знаєте, що російський уряд дав настанову всім своїм закордонним представництвам чинити все можливе, аби не допустити Україну до міжнародних організацій і звузити її вихід на міжнародну арену. Намір цілком зрозумілий: імперські кола Москви мріють про відновлення імперії. Що ширше Україна ввійде в систему міжнародних зв’язків, то важче її ізолювати і підкорити своїй волі. Тому московські шовіністи намагаються утримати Україну в стані міжнародної ізоляції або, точніше кажучи, в стані невідомості для світу, аби Україна залишилася один на один з Москвою. Відповідно до цього російське посольство в Канаді і прямо через свій дипломатичний штат, і через мережу старої промосковської агентури намагатиметься нейтралізувати нашу активність. Це йому не вдасться, якщо ми з вами будемо співпрацювати».