Читаем Небезпека «Дому на околиці» полностью

Тепер він продивлявся вміст комода.

– Ну, знаєте, Пуаро, – сказав я не без певного зніяковіння, – адже там лежить спідня білизна!

Мій друг здивовано спинився.

– То й що, mon ami?

– Вам не здається… ну… що джентльменам навряд чи личить…

Той вибухнув реготом:

– Бідолашний мій Гастінґсе, ви, поза сумнівом, – таки пережиток вікторіанської епохи. І мадемуазель Нік сказала б вам те саме, якби була зараз тут. А ще, майже напевно, докинула б, що думки у вас брудні, неначе з унітаза. Сьогоднішні юні леді не соромляться своєї білизни. Бюстгальтер, дамська комбінація – усе це більше не сороміцькі секрети. Щодня на пляжі ці деталі туалету валятимуться за кілька футів від вас. Бо чом би, зрештою, й ні?

– Не бачу жодної потреби в тому, що ви робите.

– Ecoutez[86], друже мій. Адже очевидно, що мадемуазель Нік не тримає своїх цінностей під замком. Тож забажай вона щось заховати від сторонніх очей, куди покладе його? Під білизну й панчохи. Ага! Що це в нас тут?

Він витяг пачку листів, перев’язаних бляклою рожевою стрічкою.

– Любовні послання від мсьє Майкла Сітона, якщо я не помиляюся?

І, спокійнісінько розв’язавши стрічку, заходився виймати їх із конвертів.

– Пуаро! – шоковано вигукнув я. – Так не робиться. Це вам не забавка.

– А я й не бавлюся, mon ami. – Зненацька у його голосі забриніли суворість і владність. – Я вбивцю вистежую.

– Так, але чужі особисті листи…

– Можуть нічого мені не сказати, але, з іншого боку, хтозна? Я не повинен нехтувати жодним шансом, друже мій. Ходіть сюди, і почитаємо разом, що вже тепер? Дві пари очей чи одна – погоди це не зробить. І втіштеся думкою, що вірна Еллен майже напевно знає їх напам’ять.

Мені таке було не до душі. Та все ж я усвідомлював, що в становищі Пуаро не залишалося місця для зайвої делікатності. А докори мого сумління притлумив софізм: мовляв, Нік наостанок – дослівно – дозволила: «Дивіться скрізь, де заманеться».

На аркушах стояли різні дати – листування велося від початку року.


1 січня

Люба моя,

ось і настав Новий рік, а я ухвалив правильні рішення. Це так дивовижно, що навіть не віриться: подумати тільки ти кохаєш мене! З тобою моє життя докорінно змінилося. Гадаю, ми обоє це передчували ще з нашої найпершої зустрічі. З Новим роком, красунечко.

Навіки твій

Майкл

* * *

8 лютого

Моя найдорожча кохана,

як би я хотів частіше бачити тебе! От халепа, еге ж? Ненавиджу цю бісову гру в хованки, але ж я пояснював тобі, що й до чого. Знаю, що ти терпіти не можеш брехню й потаємність. Власне, як і я сам. Але скажу тобі чесно: тоді все може піти шкереберть. У дядька Метью справжній пунктик щодо ранніх шлюбів, які, мовляв, руйнують чоловікові карєру. Неначе такий янгол, як ти, і здатен зруйнувати мою!

Не журися, ясочко. Все буде добре.

Твій

Майкл

* * *

2 березня

Знаю, не слід писати тобі два дні поспіль, але не можу інакше. Вчора, в повітрі, я думав про тебе. Я пролітав над Скарборо тричі благословенним Скарборо найкращим місцем на землі. Люба, ти й не здогадуєшся, як я кохаю тебе!

Твій

Майкл

* * *

18 квітня

Найдорожча моя,

Перейти на страницу:

Похожие книги

Капкан для призрака
Капкан для призрака

Если прирожденный сыщик, дни и ночи проводящий на работе, вдруг решит взять отпуск, – удастся ли ему отдохнуть или снова он попадет в водоворот преступных интриг? Молодой дворянин и следователь по особо опасным делам Викентий Петрусенко с семьей отправляется на отдых в Баден-Баден. Там, в горах Шварцвальда, больше ста лет назад, разворачивались трагические и захватывающие события романа «Капкан для призрака». Знаменитая международная банда контрабандистов и фальшивомонетчиков во главе с жестоким и хитрым негодяем знатных кровей терроризирует маленький курортный городок. Сыщику Петрусенко предстоит разоблачить их – но прежде не побояться попасть в старинный замок кровавой графини, спуститься в холодные подвалы местных землевладельцев и даже подняться в небо на самолете!

Джон Диксон Карр , Ирина Николаевна Глебова

Детективы / Исторический детектив / Классический детектив / Исторические детективы / Классические детективы