Пешки в чужой игре. Тайная история украинского национализма

Англичане, в отличие от американцев, к бандеровскому крылу националистов проявили достаточное уважение. «Відношення англійців до нашої справи, зокрема з військового погляду, дуже важне через те, що там є найповажніший кадр наших військових людей, ціла б. дивізії, з армії Андерса (куди попали з СССР) й інші. В рямцях неофіційного, практичного, політичного ставлення є прихильне й коректне відношення до нашого руху. Англійці респектують той стан, що наші впливи мають подавляючу перевагу серед українців у В. Британії і що ціле тамошнє життя є під нашою кермою. Нема з їх боку жодних спроб мішатися, форсувати своїх ставленників і т. п.».

Бандера убеждает Кука, что ЗП УГВР не сможет без ЗЧ ОУН вести самостоятельную украинскую политику, потому что «воно фактично стало цілком залежне від американців (полная зависимость ЗЧ ОУН от англичан и от западногерманской разведки, руководимой бывшим гитлеровцем Рейнхардом Геленом, Бандеру, как видим, не смущала — М. Б.). Бо віддавна наставилось односторонньо на зв’язки з американськими чинниками, зв’язки однобокого характеру. (Між іншим, це була з одних властивих причин конфлікту таких осіб, як Кримський, Ярополк, Врецьона. Я не хотів погодитись на те, що два перші, виступаючи як високі політичні репрезентанти УГВР, особисто одержували зв’язки розв. характеру на підрядному щаблі, бо це компрометує нас всіх і заминає дорогу до дійсних політичних зв’язків. Врецьона увійшов зараз на початку у «взаємини» з америк. розв. В такому самому характері, як колись з німцями, сидів тихо, аж коли після Конф. ЗЧ ціла опозиція згодилась поєднатись, він нагло приїхав з Шв. (Швейцарии — М. Б.) і, покликаючись на… американців, перешкодив тому… Таке опозиційне ЗП стало цілком залежне від американців матеріально й політично… Ціла діяльність ЗП практично-матеріяльно залежна від амер. дотацій, отже ам. мають змогу кожночасно її перервати, або примусити йти на їхні вимоги… Не може ЗП УГВР бути обмежене до роботи тільки на одному амер. відтинку… Нема такої ситуації, щоб ми могли ставити визвольну політику на американську карту, коли амер. політика нашу справу під політичним поглядом ігнорує».

В письме Куку-«Лемишу», датированном апрелем 1952 года, Бандера возвращается к больной для него теме — расколу между ЗП УГВР И ЗЧ ОУН. И снова он в этом расколе обвинил «втручання чужих, американських чинників», поскольку «американці уважають мене і членів Проводу ЗЧ за антидемократів і надто безкомпромісових у політиці, натомість «опозицію», її членів уважають за демократів і політично гнучких. Отже — якщо хочемо мати з американцями добрі взаємини, то треба ставити на провідні пости відповідних, приємливих їм людей».