Піранезі

— Гаразд. Я нічого не казав, тому що знаю тебе, Піранезі. Ти романтик. Так, ти звеш себе науковцем і прихильником здорового глузду — і здебільшого маєш рацію. Але ти ще й романтик. Я знав: переконати тебе, що 16 становить загрозу, і без того буде непросто. Але коли ти дізнаєшся, що вона жінка, це стане ще важче. Жінка зацікавить тебе незмірно більше. Може, ти навіть закохаєшся. І вже точно не зможеш утриматися від розмов із нею. Знаю, тобі може бути важко в це повірити, але насправді я оберігав тебе. Дуже важливо, щоб ти не довіряв 16, оскільки вона в принципі негідна довіри. Розумієш?

Пауза.

— Що ж, — мовив я, — дякую, що оберігав мене. Я не думаю, що жінці було б так легко схилити мене на свій бік, як ти, здається, натякаєш. Будь ласка, надалі не приховуй від мене нічого.

— Певна річ, — погодився Однодумець і нахмурився. — Хай там як, звідки ти дізнався? — його голос став різким від тривоги. — Ти ж не розмовляв із нею?

— Ні. Бачив її в Шостій Північно-Західній Залі й чув її голос. Вона мене не бачила.

— Ти чув її? — Однодумець стривожився ще більше. — З ким вона розмовляла?

— Із граками.

— О. — Пауза. — Яка чудасія.

Я вирішую пошукати в Покажчику Лоуренса Арна-Сейлза

ЗАПИС ВІД ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Однодумець не помиляється в одному. Я не такий раціональний, як думав. Раніше я всміхався (потай) щоразу, коли бачив, як Однодумець діє з любові до себе, зарозумілості чи гордощів. Був певен, що моїми діями рухає лише Розум. Але я просто обманювався. Раціональна людина ніколи не заговорила б до Пророка в Першій Північно-Східній Залі. Раціональна людина продовжила б чистити Хідник у Шостій Північно-Західній Залі, доки не стерлися б усі сліди послання 16.

Мене заворожує й захоплює не те, що 16 — жінка (принаймні не лише це): річ у тому, що вона ще одна людська істота. Я хочу дізнатися про неї все що можна — чи стільки, скільки можна дізнатися, не збожеволівши. (У цьому й складність.)

Я не розповідав Однодумцеві про послання, написане 16. І не казав, що, коли я стер його, маленькі уривки фраз і речень уціліли, і їх я залишив неторканими.

…ВАЛЕНТАЙН КЕТТЕР(ЛІ)… Тобто Однодумець. Пророк сказав, що Однодумця звати Вел Кеттерлі. Не дивно, що 16 пише про Однодумця, бо 16, за словами Однодумця, одержима ним і хоче його знищити.

…(БЕ)ЗПЕРЕЧНО, ПРИМАНЮВАВ ІНШИХ ПОТЕНЦІЙНИХ ЖЕРТВ, А Я… 16 хвалиться своїми жертвами? Шкодою, якої завдала і планує завдати? Незрозуміло.

…УЧЕНЬ ОКУЛЬТИСТА ЛОУРЕНСА АРНА-СЕЙ(ЛЗА)… Усі дороги незмінно ведуть до однієї людини, цього Лоуренса Арна-Сейлза; на мою думку, він і Пророк — це одна особа.

…(Б)УВ ТУТ МАЙЖЕ ШІСТЬ РОКІВ, ЧИ Т(И)… Що це означає, неясно.

ВИХІД РОЗТАШОВАНИ(Й)… Дивний фрагмент. 16, схоже, хоче розповісти мені про вихід. Але я знаю ці Зали, знаю всі їхні входи та виходи. Вона — ні.

Я пошукав 16 у своєму Покажчику, скориставшись іменем, яким назвав її Однодумець. Її там немає. Тож я пошукаю Лоуренса Арна-Сейлза.

Лоуренс Арн-Сейлз

ДРУГИЙ ЗАПИС ВІД ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Я знову відніс Покажчик і Щоденники до П’ятої Північної Зали й сів навпроти Статуї Горили. Нехай її Сила й Рішучість нададуть мені відваги! Я розгорнув Покажчик на літері «А».

Про Лоуренса Арна-Сейлза знайшлося двадцять дев’ять записів. Одні були лише рядок чи два завдовжки, інші доходили до кількох сторінок. Я пробіг очима близько половини з них, але так нічого нового й не дізнався. Відомості, які вони містили, були дуже різні: списки публікацій, біографія, цитати, описи людей, яких Арн-Сейлз зустрів у в’язниці. Я натрапив на запис від заголовком «Лоуренс Арн-Сейлз: чи писати книжку? Плюси та мінуси» і, позаяк думка про написання книжки дуже мене приваблює, з інтересом прочитав його.