Порожня могила

— Гаразд, побачимо, що тут можна зробити. Поки що я залишаю вас, там надворі на мене чекає цілий натовп репортерів. Їм потрібне офіційне повідомлення. А ви поки що відпочивайте, тільки нікуди не йдіть і нікому нічого не розповідайте.

— Тепер уся правда щодо Проблеми нарешті відкриється, — мовив Локвуд, роздивляючись на площу, геть заповнену людом.

Барнс поплескав його по плечу:

— Так, так... щодо цього... ми з вами ще мусимо трохи поговорити.

* * *

У Будинку Фіттес ми працювали до обіду, а потім нас привезли до Скотленд-Ярду, де ми давали свідчення майже до вечора. На Портленд-Роу нас привезли автомобілем ДЕПРІК тільки по п’ятій годині. У повітрі вже віяло сутінками, хоч небо було ще синє й іржаві захисні ліхтарі досі не увімкнулись. Вісті про події в центрі Лондона вже докотились і до наших місць, бо двері й вікна численних будинків ще були відчинені, а діти досі бавились у дворах і по стежках. Фіолетові гілочки лаванди, прикріплені до вуличних огорож, перетворювали Портленд-Роу на справжній садок. Під ворітьми й під’їздами, де на сонці виблискували срібні обереги, люди обговорювали нинішні новини. Старий Аріф вийшов з крамниці, щоб запалити свіжу лаванду; тихенька пісенька, яку він мугикав собі під ніс, перемішувалась із дитячим сміхом та голосами дорослих.

Ми повільно, втомлено простували дорогою.

Фасад будинку № 35 мав, зрештою, непоганий вигляд. Про нещодавні буремні події тут нагадували хіба що чорні плями від вибухів магнію на садовій стежці, яскрава смугаста попереджувальна стрічка ДЕПРІК на брамі й табличка з написом «ЗАРАЖЕНА ЗОНА», приліплена до старих чорних парадних дверей.

Локвуд зірвав з брами стрічку, зібгав її й кинув убік. Поклав руку на защіпку, проте не поспішав відчиняти хвіртку.

Ми стояли на вулиці й дивились на власний будинок.

Повністю висаджено було тільки одне вікно, проте в інших вікнах видніли уламки дощок, якими їх було забито зсередини. На стежці, що вела до будинку, виблискували сіль і залізні стружки — їх, мабуть, насипала тут Барнсова команда.

Скільки разів нам доводилось так само стояти перед будинками, де колись трапилось щось моторошне й надприродний слід тих подій зберігався там по багатьох роках! Скільки разів ми вантажили на плечі своє знаряддя й сміливо заходили до таких місць! І ніколи не затримувались на порозі — це не наша звичка.

І на Стренді, і в Скотленд-Ярді ми зберігали спокій і впевненість, проте зараз несподівано відчули страшенну втому. Ми заціпеніло стояли на порозі власного розгромленого будинку.

Врешті Голлі сміливо ступила вперед і прочинила хвіртку.

— Ходімо, — рішуче сказала вона. — Ходімо й покінчимо з цим усім.

28

Сьогодні в номері:

інтерв’ю з М.Ю. Барнсом

та Е.Дж. Локвудом

Учора з’явились нові надзвичайні подробиці щодо розслідування скандальної справи про події в Будинку Фіттес, де нещодавно відбулася серія потужних вибухів, унаслідок яких загинули Пенелопа Фіттес та численні співробітники її компанії. Розслідування призвело до відкриттів, які загрожують зруйнувати всю індустрію засобів психологічного захисту. Сам Будинок Фіттес зачинено на карантин, багатьох співробітників компанії заарештовано, а слідчі ДЕПРІК тим часом поступово розкривають подробиці діяльності таємних лабораторій, схованих у підвалах будинку. Сьогодні в своєму ексклюзивному інтерв’ю газеті «Таймс» дві ключові особи цього розслідування — пан Монтегю Барнс із ДЕПРІК і пан Ентоні Локвуд з уславленої агенції «Локвуд і К°» — розповідають про його перебіг.

 «На підземних поверхах Будинку Фіттес, — розповів пан Локвуд, — ми виявили докази того, що там проводились протиприродні таємні експерименти з використанням заборонених психологічних артефактів. Також там зберігалися запаси нелегальних вибухових речовин, які були застосовані в бою, що розпочався після нашого прибуття до Будинку Фіттес. Крім того, нас атакували моторошні привиди й небезпечні злочинці, одним з яких була сама Пенелопа Фіттес».