Право наказу

До повернення Гідаса та Банконі залишалося півгодини, і я вже справді ладен був завити від нудьги, щоб привернути увагу Шеланова до мого жалюгідного становища, коли бакен-маяк сектора 6-С дав попереджувальний сигнал. Я оглянувся на Шеланова.

- На тридцять дві хвилини раніше контрольного часу, - констатував він, позирнувши на годинник.

Автоматично увімкнувся селектор, і монотонний голос бакен-маяка доповів:

- У секторі 6-С виявлено об’єкт масою 12,4 мегатонни...

- Ого! - свиснув я.

На стереоекрані сектора 6-С виник уламок скелі, чимось схожий на збільшену крем’яну скребачку первісної людини. Біля основи скелі у сріблястому павутинні кріпильної арматури захвату висіли два десантні астроботи, які робітники Поясу астероїдів у просторіччні називали “мухоловами”.

Я навів на екран координатну сітку. Нічогенька собі скребачка - з кілометр завдовжки!

- ...Об’єкт прямує в зону експерименту, - продовжував доповідати бакен-маяк. - Швидкість руху - 196,3 км/сек, прискорення - мінус 0,2 км/сек². На запит об’єкт...

- Наші, - мовив я і подав бакен-маяку сигнал, що дозволяв об’єкту вхід у зону.

Маяк замовік.

- З’єднайся з ними, - підказав Шеланов.

“Можна подумати, що я не знаю своїх обов’язків”, - скривився я, але промовчав. Начальство є начальство.

- Бот ЗХ-46, бот ЗХ-47, вас викликає база! Відповідайте!

- Базу чуємо, - пролунав голос Гідаса.

- А також бачимо, - додав Банконі, в голосі його вчувався смішок.

У хлопців був гарний настрій.

- Бот ЗХ-46, бот ЗХ-47, -знову сказав я і, поглянувши на координатну сітку, відтарабанив їхні координати.

- Спасибі, Іржику. Без тебе, любий, ми б ніяк не розібрались у своєму місцезнаходженні, - єхидно подякував Банконі.

Я нишком озирнувся на Шеланова. Начальник станції не любив фамільярності під час роботи.

- Знову в лихачі записалися, - невдоволено мовив він. - Чому ведете астероїд, зачепивши тільки з одного боку?

Я подивився на екран. Справді, обидва “мухолови” вчепились захватами в астероїд із видимого боку, і від цього скеля переміщалася якось перехняблено.

- В астероїда зміщений центр ваги, - швидко, занадто вже швидко відказав Банконі.

- Невже? - недовірливо перепитав Шеланов і заклацав клавішами на варіаторі.

Варіатор розгорнув на екрані просторове зображення полігона і висвітлив на ньому траєкторію польоту астероїда. Виходило, що хлопці мали зупинитися якраз на межі зони обстрілу.

- Збільшіть гальмування, - порадив Шеланов.

- Навіщо? - так само швидко відгукнувся Банконі. - Ми відбуксуємо астероїд прямісінько до катапульти.

- Ти що, збираєшся стріляти цілим астероїдом? - ущипливо мовив Шеланов. - Нам його маси вистачить на сотню пострілів. Відбуксуйте астероїд у міжзоння маяків 6-С, 5-С, 5-В. Там і будемо його розрізати.

Цього разу Банконі промовчав.

- Як мене зрозуміли? - спитав Шеланов.

Знов якась незрозуміла затримка з відповіддю. Шеланов невдоволено скривив губи.

- Що у вас знову скоїлось? Доповідайте!

І тут озвався нарешті Гідас. Голос у нього був сиплий, неначе застуджений.

- Доповідає бот ЗХ-46. Пілот Альваро Гідас. При спробі захоплення об’єкта частково виведено з ладу блок регулювання гравітації. На даний момент потужність гравіполя складає 0,1 від максимальної.

Я швидко прикинув подумки відношення потужності гравіполя до гальмування. Щось близько чотирьох “g”. Так, і справді в них там зараз гарний настрій...

- Ясно, - сухо мовив Шеланов. - Попереднє розпорядження відміняю. Продовжуйте рух за визначеним вами маршрутом. Пілот Альваро Гідас! Після повернення на базу ви одержите стягнення із занесенням у пілотську картку.

- Ти що, Руслане?! - обурено загорлав Банкові. - Ти ж там не був, нічого не бачив! Ця бісова каменюка оберталась із шаленою швидкістю!..

- Відставити! - обірвав його Шеланов. - Виконуйте розпорядження.

Я уявив, як Банкові зараз чортихається про себе. А може, відключивши зв’язок, і на весь голос. Що-що, а це він уміє. У всякому разі тиша в ефірі була підозрілою. Втім, догадки догадками, а робота роботою.

- Бот ЗХ-46, бот ЗХ-47, -знову викликав я. - Траєкторія вашого польоту рроходить занадто близько від бакен-маяка сектора 6-С. Глядіть не зачепіть.

- Знаємо, - невдоволено буркнув Банконі (значить, зв’язок усе-таки не відключив). - Ми вже проводимо коректування. Коли б тільки він сам нас не зачепив... Та що ви там, з глузду з’їхали?! - раптом вибухнув він. -Дайте маяку дозвіл на наш вихід у зону, а то він нас розстрілювати збирається!

Я сторопіло поглянув на комутатор зв’язку з сектором б-С. Горів зелений, дозволяючий сигнал. І відразу почув, як на іншій частоті бакен-маяк монотонно доповідає:

- ...об’єкт не відповідає. Зважаючи на відсутність дозволу бази на вхід об’єкта в зону експеримент, об’єкт пропонується до анігіляції. До анігіляції залишилось дві хвилини тридцять секунд...

- Сектор 2-А, - спокійно підказав Шеланов.

Справді, на комутаторі зв’язку з сектором 2-А горів червоний попереджувальний сигнал.

- У секторі 2-А, - очевидно, вже не перший раз продовжував доповідати бакен-маяк, - виявлено об’єкт масою 62 тисячі тонн. Швидкість руху-12,8 м/сек. На запит об’єкт не відповідає...