Precedent UA — 2015

Теза із рішення: «…З моменту порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 статті 115 КК України, органом досудового слідства були проведені всі слідчі дії без участі захисника, на яких ґрунтується остаточне обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 статті 115 КК України, та при провадженні дізнання та досудового слідства в таких категоріях кримінальних справ передбачається обов'язкова участь захисника. Проте, кваліфікуючи злочин як менш тяжкий і отримуючи сумнівну відмову ОСОБА_4 від захисника, орган досудового слідства позбавив його права мати захисника на первісних етапах розслідування, що суд розцінює як порушення обвинуваченого права на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально — процесуального закону, про що у свій час було зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини…»

6) рішення Апеляційного суду Київської області від 20 листопада 014 року, справа № 368/1749/14-к, судді: Капічон О. М., Полосенко В. С. та Ященко І.Ю.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41469243

Теза із рішення: «…Зокрема, положення статті 59 Конституції України стосовно права на правову допомогу викладено в рішенні від 19 лютого 2009 року в справі «Шабельник проти України».»

7) рішення Апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року, справа № 1–986/11, судді: Фідрі О. М., Хлапук Л.І. та Матата О. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22414652

8) рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року, справа № 0313/1568/2012, суддя Свистун О. М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27454070

9) рішення Апеляційного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року, справа № 11/796/539/2014, судді: Юрдига О. С., Сітайло О. М. та Фрич Т. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40278786

Теза із рішень: «.Як зазначив Європейський суд з прав людини. хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення на ефективний захист з боку адвоката який, у разі потреби, може бути призначений офіційно не є абсолютним, воно становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду.»

10) рішення Апеляційного суду Івано — Франківської області від 26 серпня 2014 року, справа № 344/628/14-к, судді: Стефанів Н. С., Томенчук Б. М. та Фіцак Т. Д.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40288686

12) рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17 жовтня 2014 року, справа № 676/1445/13-к, суддя Воєвідко Я.І.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41111085

13) рішення Калуського міськрайонного суду Івано — Франківської області від 05 червня 2015 року, справа № 345/4222/14-к, суддя Гавриленко В. Г.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44611537

14) рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 червня 2015 року, справа № 501/3389/14-к, суддя Семенов О. А.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45638210

15) рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 травня 2015 року, справа № 522/7888/14-к, суддя Капля О.І.

Посилання:www.reyestr.court.gov.ua/Review/44174865

Теза із рішень: «…Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. Положення ч. 1 статті 87 КПК України, повністю відповідають практиці Європейського суду з прав людини щодо допустимості доказів…»

15) рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 січня 2012 року, справа № 11–1079/11, судді: Осетров В.І., Борщ В. С. та Деревінський С. М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21842729