Precedent UA — 2015

21) рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2012 року, справа № 437/2317/12, суддя Кухар Д. О.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27441805

Теза із рішення: «…Наведене є порушенням права на захист людини встановлених рішенням Європейського суду з прав людини…»

21) рішення Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2012 року, справа № 0306/7367/2012, суддя Лесик В. О.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28013257

Теза із рішення: «…Як зазначено в рішеннях Європейського суду зі спливом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля встановленому параграфом 1 статтею 5, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з під варти…»

22) рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року, справа № 191/3756/13-к, суддя Бондаренко Г. В..

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35286893

Теза із рішення: «…Крім того, судова колегія враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення по справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року, яким встановлено що… наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу…»

22) рішення Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року, справа № 138/776/14-к, судді: Аліфанов Ю. Б., Зайцев В. А. та Сілаков С. М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41859832

23) рішення Апеляційного суду Черкаської області від 21 січня 2014 року, справа № 11/793/8/14, судді: Шкреба Р. Д., Неділько М.І. та Чорна Я. Ю.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37117891

Теза із рішень: «…Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…»

24) рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року, справа № 2604/16138/12, суддя Бірса О. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42223010

Теза із рішення: «…При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі…»

25) рішення Вищого господарського суду України від 04 березня 2015 року, справа № 20/20, судді: Гончарук П. А., Кондратова І.Д. та Стратієнко Л. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43017185

Теза із рішення: «… Стосовно тверджень заявника касаційної скарги про невмотивованість судового рішення, Вищий господарський суд України зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини параграф 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником…»

26) рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2013 року, справа № 1527/1–182/11, суддя Шурупов В. В.