Precedent UA — 2015

41) рішення Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2013 року, справа: 11/796/382/2013, судді: Лук'янець Л. Ф., Чорний О. М. та Васильєва М. А.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29545274

42) рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2011 року, справа № 11/0190/2015/2012, судді: Трясун Ю. Р, Кордик С. В. та Радіонов І.І.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27343372

Теза із рішення: «… У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, яке набуло статусу остаточного 21 липня 2011 року, беручи до уваги той факт, що у вбивстві пані І. заявник уперше зізнався 21 травня 2004 року під час затримання у зв’язку з адміністративним правопорушенням, не пов’язаним із цим убивством, а також враховуючи скарги про побиття його працівниками міліції, які мали місце до надання ним повторно зізнавальних показань 26 і 28 травня 2004 року, Суд визнав вірогідним те, що працівники міліції навмисно піддали його поганому поводженню, щоб отримати від нього зізнавальні показання…»

43) рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 01 листопада 2013 року, справа № 610/4198/13-к, суддя Стригуненко В. М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34548808

Теза із рішення: «…Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі… стаття 6 Конвенції починає застосовуватись до «кримінальних» питань, залежить від обставин справи…»

44) рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року, справа № 234/10374/13-ц, суддя Нейло І.М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41284259

45) рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року, справа № 22-ц/778/321/15, судді: Спас О. В., Поляков О. З. та Бабак А. М.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42719053

Теза із рішень: «.Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення…»

46) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, справа № 823/3549/14, суддя Трофімова Л. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41980019

Теза із рішення:«…Судовий розгляд має здійснюватися з суворим дотриманням матеріально — правових і процесуальних гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції…»

47) рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 29 травня 2014 року, справа № 523/2888/13-к, суддя Шурупов В. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38937731

Теза із рішення: «Розслідування за небезпідставним твердженням про неналежне поводження має бути ретельним та ефективним. Це означає, що органи влади мають завжди намагатись встановити події та не покладатися на поспішні або безпідставні висновки для закінчення розслідування чи для обґрунтування своїх рішень… Вони мають вживати всіх необхідних та доступних заходів, щоб отримати докази відносно подій, в тому числі, свідчення очевидців та результати експертиз…»

48) рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 07 травня 2012 року, справа № 1–6/12, судді: Кулик П. О., Гуц О. В. та Рябенька Т. С.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24108486

Теза із рішення: «… Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року (п. 178) зазначено, що адміністративне затримання заявника було частиною тримання під вартою відповідно до параграфу 1 (c) статті 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини в якості підозрюваного у вбивстві, проте без забезпечення йому процесуальних прав в якості підозрюваного, зокрема права на захист…»