Презентация PowerPoint

Біля піщаної смужки берега, де лежав труп дюгоня, було досить мілко, але поступово глибина збільшувалася, і иа середині озеро, мабуть, значно глибшало. Улоговина озера здавалася великою кам’яною чашею, яку Червоний струмок наповнив водою.

— Ну, що ви дивитеся, Сайресе? — запитав журналіст. — По-моєму, у цьому озері немає нічого підозрілого.

— Нічого підозрілого, дорогий мій, — підтвердив інженер. — Але я, справді, не знаю, як пояснити те, що сталося вчора!

— Зізнатися, і я здивований, — сказав журналіст. — Рана у цього звіра щонайменше дивна. І як пояснити, що Топа з такою силою виштовхнуло з води? їй-богу, можна подумати, що його підкинула чиясь сильна рука і ця ж рука, озброєна кинджалом, завдала дюгоню смертельної рани.

— Так, — задумливо проказав Сайрес Сміт. — Тут є щось незрозуміле. А скажіть, дорогий Спілет, ви розумієте, як мені вдалося врятуватись із безодні океану? Хто переніс мене в дюни? Не розумієте, правда? Ось і я відчуваю, що тут криється якась таємниця. Але ми з вами, звичайно, коли-небудь її розкриємо.

Спостерігаймо, уважно стежмо, але поки ие скажемо товаришам про ці незвичайні пригоди. Збережімо спостереження при собі і робімо свою справу!

Як читачам уже відомо, Сайрес Сміт усе ще пе міг встановити, де саме витікає з озера зайва вода, але оскільки не було пі найменших ознак, що воно коли-небудь виходило з берегів, то, значить, десь існував водостік. І тут раптом Сайрес Сміт з деяким подивом помітив, що в тім місці, біля якого він стоїть, проходить досить сильна течія. Він кинув у воду кілька гілочок і побачив, як вони поплили на південний бік озера. Тоді він пішов берегом униз за течією, і вона привела його на південний бік озера. А там рівень води відразу понизився, начебто вода раптово ішла в якусь тріщину.

Сайрес Сміт ліг на берег ниць, уважно прислухався, ледь не припав вухом до води, і виразно розрізнив шум потоку, що падав кудись під землю.

— Он воно що! — вигукнув він, підводячись. — Он куди йде з озера вода. Вона проклала собі дорогу крізь гранітний кряж і випливає в море, пробігаючи через якусь печеру. А ми її перехитримо і самі скористаємося цією печерою! Нумо, перевірмо!

Сайрес Сміт зрізав довгу гілку, обчухрав з неї листя, занурив у воду в тім місці, де два береги озера сходилися під кутом, і встановив, що там дійсно є широкий отвір, на глибині усього лише одного фута від поверхні води. Підземний стік, який Сайрес Сміт марно шукав досі, знайшовся. Сила течії, Спрямованої в нього, була така велика, що гілку вирвало з рук інженера й миттєво віднесло.

— Ну, тепер уже сумніватися нічого, — сказав Сайрес Сміт, — тут під водою отвір стоку. Я визначу його.

— Яким способом? — поцікавився Гедеон Спілет.

— Опущу рівень води в озері на три фути.

— А як ви це зробите?

— Відкрию воді інший вихід, ширший.

— Де, Сайресе?

— Там, де озеро найближче підходить до плато Круговиду.

— Але ж там гранітна стіна, — заперечив журналіст.

— Так що ж, — відповів Сайрес Сміт, — я підірву гранітну стіну, вода ринеться в пролам, рівень її в озері спаде, і отвір стоку відкриється...

— А на берег океану падатиме водоспад, — додав журналіст.

— Так, водоспад! — підтвердив Сайрес. — Г ми скористаємося його силою. Ходімо, ходімо швидше!

І інженер рішучим кроком подався назад, закликаючи за собою свого друга. Той так вірив у Сайреса Сміта, що ні на хвилину не засумнівався в успіху його задумів. Одначе наміри ці були вкрай зухвалими... Як проломити гранітний вал? Як без пороху, з жалюгідними саморобними інструментами розсунути незламні скелі? Чи ие брався інженер Сміт за непосильну справу?

Коли Сайрес Сміт і журналіст повернулися до Нетрів, Герберт і Пенкроф розвантажували пліт, на якому вони привезли дрова.

— Зараз дроворуби свою справу закінчать, містере Сайрес, — сміючись, сказав моряк, — і якщо вам знадобляться мулярі...

— Мулярі не потрібні, а от хіміки — обов’язково, — відповів інженер.

— Так, так, — підхопив Гедеон Спілет. — Хочемо острів підірвати...

Підірвати острів? — здивовано вигукнув Пенкроф.

— Принаймні частину острова! — уточнив Гедеон Спілет.

— Ось послухайте, друзі мої, — почав інженер. Він розповів товаришам про зроблене відкриття.

На його думку, всередині гранітного- кряжа, на якому знаходиться плато Круговиду, повинна бути більш-менш велика печера, і Сайрес Сміт мав намір проникнути в неї. Для цього потрібно, говорив він, понизити рівень води в озері й оголити отвір стоку, по якому виливається зайва вода. Як же це зробити? Дуже просто — дати воді інший, ширший вихід. Отже, необхідно приготувати вибухову речовину і, пустивши її в хід, зробити озеру неабияке «кровопускання» в іншому місці берега. І ось він, Сайрес Сміт, спробує скласти сильну вибухову суміш з тих матеріалів, які природа надала в його розпорядження.