Презентация PowerPoint

Отже, колоністам випадало проломити гранітну огорожу озера. Під керівництвом інженера Пенкроф, озброївшись киркою, взявся спритними і сильними ударами видовбувати заглиблення в камені. Граніт почали довбати в горизонтальній основі берега і вели виїмку навскіс, з таким розрахунком, щоб дно її виявилося нижче рівня води в озері. Сила вибуху, роздрібнивши скелю, повинна була дати воді широкий вихід і помітно понизити її рівень.

Робота тривала довго, тому що інженер хотів зробити потужний вибух, використавши для цього пе менше десяти літрів нітрогліцерину. Але ГІенкроф і Наб, змінюючи один одного, працювали з такою ретельністю, що до четвертої години дия вже підготували яму для закладки міни.

Залишилося розв’язати питання, як запалити вибухову суміш. Звичайно для нітрогліцерину це робиться за допомогою запальних цатронів із гримучої ртуті. Для того щоб відбувся вибух, потрібний поштовх, а якщо просто запалити нітрогліцерин, він спокійно горітиме і не вибухне.

. Сайрес Сміт, звичайно, міг без особливих зусиль зробити запальні патрони. Гримучої ртуті в нього не було, але він вже мав у своєму розпорядженні азотну кислоту, що дозволило б одержати речовину, подібну до бавовняного пороху. А варто було опустити в нітрогліцерин патрон, набитий таким порохом, і підпалити його за допомогою ґнота, як він, спалахнувши, викликав би вибух.

Але Сайрес Сміт вчинив простіше, знаючи, що нітрогліцерин має властивість вибухати від удару. Він вирішив скористатися цією його особливістю, а у випадку невдачі застосувати інший спосіб.

Дійсно, тільки-но налили б кілька крапель нітрогліцерину иа камінь і вдарили б по каменю в цьому місці молотком, як відбувся б вибух. Одначе той, хто зробив би такий дослід, став би його жертвою. І ось Сайрес Сміт придумав спосіб, як уникнути небезпеки. Він вирішив установити над ямою з нітрогліцерином козли і підвісити до них залізний брусок вагою кілька фунтів, прикріпивши його мотузкою, сплетеною з ліан. Від середини цієї мотузки відходила інша, просякнута сіркою, мотузка, яку він простягнув по землі; вільний її кінець знаходився за декілька футів від ями. Варто було підпалити цю мотузку — і вогонь побіг би по ній, досяг би першої мотузки, Тцо підтримувала залізний брусок, вона перегоріла б, і важка кувалда із силою вдарила б по нітрогліцерину. Встановили це пристосування, потім інженер звелів товаришам відійти подалі від небезпечного місця і, наповнивши яму до країв нітрогліцерином, вилив кілька крапель своєї вибухової суміші на камінь саме під залізним бруском. Зробивши все це, Сайрес Сміт запалив вільний кінець мотузки,, просякнутої сіркою, і приєднався до своїх товаришів, які чекали на нього в Нетрях.

За його розрахунками, ліана повинна була горіти хвилин двадцять п’ять; і дійсно, за двадцять п’ять хвилин пролунав вибух потужної сили. Здавалося, здригнувся весь острів до самих своїх надр. У повітря фонтаном злетіло каміння, неначе під час виверження вулкана. Від струсу землі й повітря захиталися кам’яні брили, нагромаджені одна на одну в Нетрях. Колоністів, хоча вони знаходилися за дві милі від місця вибуху, жбурнуло на землю.

Воли підхопилися, вибігли зі свого притулку і, піднявшись на плато Круговиду, помчали до того місця на березі озера, де відбувся вибух...

А тільки-но вони добігли, від захвату тричі прокричали «ура». У гранітному березі озера зяяла широка пробоїна! Вируючи і пінячись, виривався з неї на плато швидкий потік і, досягши краю плоскогір’я, з висоти трьохсот футів падав на берег моря!

РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ

Пенкроф більше не сумнівається. — Колишній водостік. — Підземний хід. — Крізь гранітний кряж. — Топ зник. —, Центральна печера. — Нижній колодязь. — Таємниця. — Удари кирки. — Повернення

Отже, задуми Сайреса Сміта здійснилися, але, за звичкою, він нічим не виявив свого задоволення і, застигши нерухомо, міцно стиснувши губи, мовчки дивився иа незвичайне видовище. Наб стрибав із радості, а Пенкроф, хитаючи головою, бурмотів:

— От так штука! Здорово працює наш інженер!

Справді, вибух зробив разючу дію. Вихід для води був такий широкий, що тепер з озера виливалося втроє більше води, ніж через старий стік. І ие дивно, що невдовзі після вибуху рівень озера понизився не менше ніж на два фути.

Колоністи повернулися до Нетрів, прихопили кирки, коли, палиці, куті залізом, кресало і трут і знову вирушили до озера. Топ супроводжував їх. Дорогого моряк ие міг не поділитися думкою, яка його вразила:

— А знаєте, містере Сайрес, ви приготували таку симпатичну настоянку, що, мабуть, можете підірвати весь острів.

— Цілком правильно, Пеикрофе. І острів, і материки, і всю землю, — відповів Сайрес Сміт. — Уся справа тільки в кількості.

— А чи не можна вжити цей ваш нітрогліцерин для рушничних зарядів? — запитав моряк.