Читаем Пригоди бравого вояки Швейка полностью

цювати, як би вони самі хотіли

нічого не було для молодого Кржічка.


Швейк відвів очі від клаптика паперу, мимохіть подивився вбік і отетерів. Там при повній параді стояв вчорашній пан генерал-майор із своїм ад’ютантом, а біля них поручник Дуб, який їм наполегливо щось пояснював.

Швейк озирнувся навколо. Всі й далі сиділи спокійно над ровом, лише унтерофіцери неначе закам’яніли і не рухалися.

Швейк відчув важливість ситуації. Він вистрибнув так, як був, зі спущеними штанами і ременем навколо шиї. В останню хвилину використавши клаптик паперу, загорланив:

- Einstellen! Auf! Habacht! Rechts schaut!1 - і козирнув.

Два взводи із спущеними штанами і ременями навколо шиї підвелися над ямою.

Генерал-майор привітно усміхнувся і сказав:

- Ruht! Weiter machen!2

Капрал Малєк перший подав приклад своєму взводові, знову зайнявши попередню позицію. Тільки Швейк стояв, козиряючи, бо з одного боку до нього наближався розлючений поручник Дуб, а з другого - генерал-майор, який ласкаво посміхався.

- Вас я віджел3 вночі, - сказав генерал-майор, дивлячись на чудернацьку фігуру Швейка. Схвильований поручник Дуб звернувся до генерал майора:

- Ich melde gehorsam, Herr Generalmajor, der Mann ist blodsinnig und als Idiot bekannt, saghafter Dummkopf4.

- Was sagen Sie, Herr Leutnant?5 - раптом верескнув генерал-майор на поручника Дуба, доводячи протилежне:

- Солдат знає, що треба робити, коли бачить начальника, а ось унтерофіцери - ті начальства не бачать й ігнорують його, це точнісінько як на фронті: у момент небезпеки простий солдат переймає команду. А власне, саме пан поручник Дуб повинен був дати команду, яку замість нього дав цей солдат: Einstellen! Auf! Habacht! Rechts schaut!

____________________

1 Припинити! Встати! Струнко! Вправо рівняйся! (нім.).

2 Вільно! Продовжуйте! (нім.).

3 Бачив (чеське слово, вимовлене на польський лад).

4 Насмілююсь доповісти, пане генерал-майоре, цей солдат пришелепуватий і відомий ідіот, дурний, як чобіт.

5 - Що ви сказали, пане лейтенанте? (нім.).


- Ти вже підтер собі арш? - запитав генерал-майор Швейка.

- Мельдую послушно, пане генерал-майоре, все в порядку!

- Wiencej srac nie bendzes?1

- Я вже, мельдую послушно, пане генерал-майоре. З тим вже фертик.

- То підтягни штани і знову стань habacht!

Генерал-майор вимовив «habacht» трохи голосніше, найближчі вояки почали підводитись.

Генерал-майор по-дружньому помахав їм рукою і ніжним батьківським тоном сказав:

- Aber nein, ruht, ruht, nur weiter machen2.

Швейк уже в повній формі стояв перед генерал-майором, який виголосив до нього коротку промову по-німецьки:

- Пошана до начальства, знання статуту і присутність духу - це головне на війні. А коли до цього приєднується ще й відвага, то нема ворога, якого б ми мали боятися. І, звертаючись до поручника Дуба, генерал сказав, тицьнувши Швейка пальцем в живіт: - Зазначте собі: цього солдата після прибуття на фронт негайно підвищити в чині і при найближчій нагоді представити до нагороди бронзовою медаллю за точне виконання служби і за знання… Wissen Sie doch, was ich schon meine?3 Abtreten!

Генерал-майор відійшов від лятрини, а поручник Дуб, голосно, щоб генерал майор його почув, наказав:

- Erster Schwarm auf. Doppelreihen… Zweiter Schwarm…4

Швейк тим часом почимчикував до свого вагона і, йдучи повз поручника Дуба, хвацько козирнув йому, але поручник все ж таки гримнув:

- Herstellt!5

Швейк мусив ще раз козирнути і знову почув:

- Ти мене знаєш? Ти мене не знаєш? Ти знаєш мене з доброго боку, але коли ти мене пізнаєш з поганого боку, ти ще в мене заплачеш!

Швейк підійшов до свого вагона. По дорозі він згадав, що в Карліні в казармах також був один лейтенант Худавий.


____________________

1 Більше срати не будеш? (польська фраза, записана в оригіналі з-чеська).

2 Та ні, вільно, вільно, продовжуйте (нім.).

3 Ви ж знаєте, що я думаю (нім.).

4 Перший взвод, другий взвод встати. Ряди подвоїти (нім.).

5 Ще раз! (нім.).


Той коли розлютиться, висловлювався трохи інакше: «Хлопці, скільки б разів ви мене не зустрічали, пам’ятайте, що я супроти вас - свиня і свинею залишуся доти, доки ви будете в моїй роті!»

Коли Швейк проходив повз штабний вагон, його покликав надпоручник Лукаш і наказав передати Балоунові, аби той поспішив з кавою, а згущене молоко знову гарненько закрив, щоб воно не зіпсувалося. Балоун саме варив на маленькій спиртівці у вагоні рахункового фельдфебеля Ванєка каву для надпоручника Лукаша. Швейк, зайшовши виконати доручення надпоручника, побачив, що під час його відсутності увесь вагон почав пити каву.

Бляшанки з кавою і згущеним молоком надпоручника Лукаша були вже напівпорожні, а Балоун, сьорбаючи каву просто з казанка, порпався ложечкою в молочних консервах, щоб присмачити собі каву.

Кухар-окультист Юрайда і фельдфебель-рахівник Ванєк запевняли один одного, що вони все повернуть пану надпоручникові Лукашу, як тільки надійдуть кавові і молочні консерви.

Швейкові також запропонували каву, але він відмовився і сказав Балоунові:

Перейти на страницу:

Похожие книги

Ад
Ад

Анри Барбюс (1873–1935) — известный французский писатель, лауреат престижной французской литературной Гонкуровской премии.Роман «Ад», опубликованный в 1908 году, является его первым романом. Он до сих пор не был переведён на русский язык, хотя его перевели на многие языки.Выйдя в свет этот роман имел большой успех у читателей Франции, и до настоящего времени продолжает там регулярно переиздаваться.Роману более, чем сто лет, однако он включает в себя многие самые животрепещущие и злободневные человеческие проблемы, существующие и сейчас.В романе представлены все главные события и стороны человеческой жизни: рождение, смерть, любовь в её различных проявлениях, творчество, размышления научные и философские о сути жизни и мироздания, благородство и низость, слабости человеческие.Роман отличает предельный натурализм в описании многих эпизодов, прежде всего любовных.Главный герой считает, что вокруг человека — непостижимый безумный мир, полный противоречий на всех его уровнях: от самого простого житейского до возвышенного интеллектуального с размышлениями о вопросах мироздания.По его мнению, окружающий нас реальный мир есть мираж, галлюцинация. Человек в этом мире — Ничто. Это означает, что он должен быть сосредоточен только на самом себе, ибо всё существует только в нём самом.

Анри Барбюс

Классическая проза