Пригоди бравого вояки Швейка

З цим припроваджується піхотинець Йозеф Швейк, згідно з його зізнаннями, ординарець тієї ж маршової роти N-ського маршового батальйону 91-го піхотного полку, за злочинний грабунок, вчинений над подружжям Іштван, що мешкають в Ішатарча, в районі вокзальної комендатури. Підстави: Піхотинець Йозеф Швейк, зловивши в районі вокзальної комендатури курку, яка бігала за домом подружжя Іштван в Ішатарча і яка належала подружжю Іштван (в оригіналі було утворено на вічну славу нове німецьке слово «Istvangatten»1). Затриманий власником курки, який хотів відібрати її у нього, вчинив опір, вдаривши власника Іштвана куркою по правому оці. Вищезазначений Швейк був затриманий викликаним патрулем і відправлений до своєї частини, причому курка була повернена власникові.

Підпис чергового офіцера».

____________________

1 Іштванподружжя (нім.).

Коли надпоручник Лукаш підписував підтвердження про прийняття Швейка, в нього тремтіли коліна.

Швейк стояв близько і бачив, що надпоручник Лукаш забув поставити дату.

- Мельдую послушно, пане оберлейтенанте, - промовив Швейк, - сьогодні двадцять четверте. Вчора було двадцять третє травня, учора Італія оголосила нам війну. Я тільки-но був на околиці міста, там ні про що інше й не говорять.

Гонведи з унтером пішли, і внизу залишилося тільки подружжя Іштван, які весь час намагались продертися до вагона.

- Коли б ви, пане оберлейтенанте, мали при собі ще п’ятірку, то ми б могли цю курку купити. Він, злодюга, хоче за неї 15 золотих, враховуючи до цього і десятку за своє підбите око, - розповідав Швейк спокійним тоном. - Але я думаю, пане оберлейтенанте, що 10 золотих за таке ідіотське око трохи забагато. В шинку «У старої пані» токареві Матеєві за 20 золотих скособочили щелепу і вибили шість зубів цеглою. А тоді гроші мали більшу вартість, ніж тепер. Сам кат Вольшлеґер вішає за 4 золотих.

- Йди сюди, - кивнув Швейк на дядька з підбитим оком і куркою, - а ти, бабо, залишися там.

Дядько вступив до вагона.

- Він трохи вміє по-німецьки, - зауважив Швейк. - Тямить, коли лаються, та і сам уміє досить добре по-німецьки матюкатися.

- Also, zehn Gulden, - звернувся до дядька. - Funf Gulden Henne, funf Auge. Ot forint, бачиш, kikiriki, ot forint kukuk, igen?1 Тут штабний вагон, розумієш, плутяго? Дай сюди курку!

Швейк сунув здивованому дядькові в руку десятку, взяв в нього курку, скрутив їй карк і в одну мить випхав дядька з вагона. Потім потиснув йому по-дружньому руку і сказав:

- Jo napot, baratom, adieu2, чимчикуй до своєї баби, бо зіпхну тебе вниз.

- Ось бачите, пане оберлейтенанте, все можна полагодити по-доброму, - сказав Швейк надпоручникові Лукашу. -

____________________

1 Суміш мадярської і німецької мови. Приблизно: «Отже десять золотих… 5 курка, а 5 - око, так?»

2 Добридень, камараде, до побачення (мад. і франц.).

Найкраще, коли такі справи обходяться без шкандалю і великих церемоній. Тепер ми з Балоуном зваримо вам таку курячу юшку, що її буде чути аж до Семигорода.

Надпоручник Лукаш не витримав, вибив нещасну курку із Швейкових рук і загорлав на нього:

- Знаєте, Швейку, що чекає солдата, який під час війни грабує мирне населення?

- Чесна смерть від олова і пороху, - урочисто відповів Швейк.

- Ви, звичайно, заслуговуєте на мотузку, Швейку, бо ви перший почали грабувати. Ви негідник! Я просто вже не знаю, як вас назвати. Ви забули про свою присягу. В мене від цього голова обертом іде.

Швейк допитливо глянув на надпоручника Лукаша і швидко відповів:

- Мельдую послушно, я не забув про присягу, яку весь військовий люд має виконувати. Мельдую послушно, пане оберлейтенанте, я чесно присягав нашому найяснішому князю і панові Францу Йосифові Першому, що буду служити йому вірно і послушно, а також слухати генералів його величності і взагалі всіх своїх начальників і командирів. Буду їх шанувати і охороняти, їхні розпорядження і накази за всіх умов виконувати; проти всякого ворога, хто б він не був і де цього за жадає воля його цісарської королівської величності - на воді, під водою, на землі, в повітрі, вдень і вночі, в битвах, атаках, в бою і в усяких інших починаннях, одним словом, на кожному місці…

Швейк підняв із підлоги курку і продовжував, виструнчившись та дивлячись надпоручникові Лукашу в очі:

- Кожної хвилини і при всякій нагоді битися відважно і хоробро; своєї армії, батальйонів, знамен і гармат ніколи не кидати, з ворогом ніколи ні в які порозуміння не входити, завжди поводитись так, як цього вимагають військові закони і як належить поводити себе доблесному воякові. Чесно буду жити і з честю вмирати, хай допоможе мені у цьому Господь. Амінь! А тієї курки, мельдую послушно, я не крав і нікого не грабував, а поводився порядно, пам’ятаючи про свою присягу.