Читаем Пригоди бравого вояки Швейка полностью

- Уступіться, будь ласка, - вигукнув Швейк, - він зараз маршируватиме. Отже, Балоуне, начувайся, щоб я тебе не примушував герштелювати 8, я не люблю мучити людей. Отже: Direktion Bahnhof!9 Дивись, куди я показую. Marschieren marsch! Glied halt!10 Стій! Сто чортів твоїй бабі, поки я не замкнув тебе! Glied halt!11 Нарешті я тебе, ідіоте, зупинив! Kurzer Schritt!12 Ти не знаєш, що таке Kurzer Schritt? Я тобі покажу, аж посинієш. Voller Schritt! Wechselt Schritt! Ohne Schritt13. Ти, буйволе, коли я скажу ohne Schritt, мусиш перекидати ратицями на місці.

Навколо стояли принаймні вже дві роти!

____________________

1 Струнко, вільно! Струнко! Направо рівняйсь! Струнко! (нім.).

2 Вільно! (нім.).

3 Направо! (нім.).

4 Відставити! Направо! Наліво! Півоборота на-пра-во! (нім.).

5 Відставити! Півоборот направо-о! (нім.).

6 Півоборот налі-во! Наліво! Наліво! Заходите шеренгою! Шеренгою! (нім.).

7 Прямо! Кругом! На коліно! Лягай! Сядь! Встань! Сядь! (нім.).

8 Герштелювати - тут примусити робити ще раз (німецьке слово, яке Швейк вимовляє із слов’янським закінченням). (Прим. перекл.).

9 Напрям вокзал! (нім.).

10 Кроком руш! Відділення, стій! (нім.).

11 Відділення, стій! (нім.).

12 Короткий крок! (нім.).

13 Повний крок! Змінити крок! Вільний крок! (нім.).


Балоун упрів і сам себе не тямив, а Швейк командував далі:

- Gleicher Schritt! Glied ruckwarts marsch! Glied halt! Laufschritt! Glied marsch! Schritt! Glied halt! Ruht! Habt Acht! Direktion Bahnhof! Laufschritt marsch! Halt! Kehrt euch! Direktion Wagon! Laufschritt marsch! Kurzer Schritt! Glied halt! Ruht!1 Тепер хвилинку відпочинеш, а потім почнемо знову. При добрій волі все можна зробити!

____________________

1 Рівний крок! В ногу! Відділення, назад руш! Відділення, стій! Бігом! Відділення, кроком руш! Крок! Відділення, стій! Вільно! Струнко! Напрям вокзал! Бігом руш! Стій! Повернись! Напрям вагон! Бігом руш! Короткий крок! Відділення стій! Вільно! (нім.).


- Що це тут діється? - почувся голос поручника Дуба, який підбіг до натовпу вкрай стривожений.

- Мельдую послушно, пане лейтенанте, ми трохи займаємось маршировкою, щоб не забути стройових вправ і даремно не гайнувати дорогоцінного часу.

- Вилізайте з вагона! - наказав поручник Дуб. - Я вже дійсно маю цього по саме горло. Ходімо зі мною до пана батальйонного командира.

Коли Швейк опинився в штабному вагоні, надпоручник Лукаш вийшов через протилежні двері з вагона і подався на перон.

Поручник Дуб доповів капітанові Заґнеру, який був саме в дуже доброму настрої, бо «Ґумпольдскірхен» виявилось справді прекрасним вином, про злочинні, як він висловився, витівки бравого вояки Швейка.

- Отже, ви не хочете даремно гайнувати дорогоцінного часу? - засміявся значливо Заґнер. - Матушич, ідіть-но сюди!

Батальйонний ординарець дістав наказ викликати фельдфебеля 12-ї роти Насакла, який мав репутацію найбільшого тирана, і принести Швейкові гвинтівку.

- Цей солдат, - сказав капітан Заґнер фельдфебелеві Насаклу, - не хоче гайнувати дорогоцінного часу. Підіть за вагон і годину повправляйтеся з ним в гвинтівочних прийомах. Але без милосердя, без відпочинку. Головне швидко - одну вправу за другою. Setzt ab, an, setzt ab!1

____________________

1 Напоготів, на приціл, напоготів! (нім.).


- Ось, побачите, Швейку, не будете нудитися, - пообіцяв він на прощання. А за хвилину за вагоном уже лунала різка команда і урочисто котилася поміж коліями. Фельдфебель Насакло, який перед тим грав у двадцять одне і тримав банк, горлав на ввесь Божий світ: «Beim Fub! Schultert! Beim Fub! Schultert!»2

____________________

2 До ноги! На плече! До ноги! На плече! (нім.).


Потім на хвилину все втихло, і почувся спокійний і розважливий голос Швейка:

- У свій час я вивчав це на дійсній військовій службі. По команді «beim Fub» гвинтівка повинна стояти біля правої ноги так, щоб кінчик приклада був на прямій лінії з носком. Права рука вільно випростана і тримає гвинтівку так, що великий палець лежить на стволі, а інші стискають приклад. По команді «Schultert!» карабін вільно висить на ремені на правому плечі, дулом догори, а цівка відхилена трохи назад…

- Досить розводити теревені! - гримнув фельдфебель Насакло, і знову розляглася команда: - Habt Acht! Rechts schaut! Бісова печінка, як ви це робите!…

- У мене «schultert», і при «rechts schaut» моя права рука ковзає по ремені вниз і стискає шийку приклада, а голову я повертаю вправо. По команді ж «Habt Acht» берусь знову правою рукою за ремінь, а моя голова просто поперед себе дивиться на вас. І знову пролунав фельдфебелів голос:

- In die Balanz! Beim Fub! In die Balanz! Schultert! Bajonett auf! Bajonett ab! Fallt das Bajonett! Zum Gebet! Vom Gebet! Kniet nieder zum Gebet! Laden! Schiessen! Schiessen halbrechts! Ziel! Stabswagen! Distanz 200 Schritt… Fertig! An! Feuer! An! Feuer! Setz ab! Aufsatz normal! Patronen versorgen! Ruht!3

____________________

Перейти на страницу:

Похожие книги

Ад
Ад

Анри Барбюс (1873–1935) — известный французский писатель, лауреат престижной французской литературной Гонкуровской премии.Роман «Ад», опубликованный в 1908 году, является его первым романом. Он до сих пор не был переведён на русский язык, хотя его перевели на многие языки.Выйдя в свет этот роман имел большой успех у читателей Франции, и до настоящего времени продолжает там регулярно переиздаваться.Роману более, чем сто лет, однако он включает в себя многие самые животрепещущие и злободневные человеческие проблемы, существующие и сейчас.В романе представлены все главные события и стороны человеческой жизни: рождение, смерть, любовь в её различных проявлениях, творчество, размышления научные и философские о сути жизни и мироздания, благородство и низость, слабости человеческие.Роман отличает предельный натурализм в описании многих эпизодов, прежде всего любовных.Главный герой считает, что вокруг человека — непостижимый безумный мир, полный противоречий на всех его уровнях: от самого простого житейского до возвышенного интеллектуального с размышлениями о вопросах мироздания.По его мнению, окружающий нас реальный мир есть мираж, галлюцинация. Человек в этом мире — Ничто. Это означает, что он должен быть сосредоточен только на самом себе, ибо всё существует только в нём самом.

Анри Барбюс

Классическая проза