Притулок пророцтв

– Ви знати міста, але не знати об’єкти. У нас є зброя, але наші люди від «Хезболли» під постійний нагляд. З нашим зброя і ваші агенти ми можемо зробити масштабну атаку.

Ця жінка анітрохи не жартувала.

– Отже, ви пропонуєте…

– Перемир’я. Коли Держдепартамент США оголосити нас терористи, нам блокувати доступ до грошей нашого Фонду канадської громади для допомоги голодуючим мусульманським дітям. У нас в Ашрафі є схована зброя.

– Яка зброя?

– Спершу платіть нам п’ятдесят тисяч доларів.

– У нас немає таких грошей. Ми маленька група.

– Але смілива. Пограбуйте банк, який веде бізнес з американцями. Коли дістаєте гроші, приносите їх нашому кур’єру, а вона передає вам пакунок.

– Де відбудеться обмін?

– Біля меморіалу студентам, загиблим від рук Національної гвардії Огайо у Кентському університеті.

– Дуже символічно, але як мені знайти кур’єра?

– Ідете на Пагорб нарцисів і кладете перевернуту догори дном склянку з незапалена свічка на одну з плит. Зверху кладете камінець. Наш кур’єр підійде і скаже: «Зуби», а ви відповісте: «Дракона».

Алексі знизав плечима. Дурість використовувати як пароль назву операції.

– Ви даєте їй гроші, а вона вам пакунок.

– Я обговорю вашу пропозицію з моїми людьми. Як можна з вами зв’язатися?

– Я телефонувати. Мені треба відповідь, поки Америка не напасти на Ірак. Потім робити щось буде важко. І ще одне: вам вдалося приручити Рейвен?

– Я втовкмачую їй у голову наші погляди.

– Маніпуляція, щоб викликати стокгольмський синдром?

– Вона тепер ненавидить Америку так само люто, як ми, – усміхнувся Алексі.

– З нею ніколи не знати напевне. У лікарні я доглядати її під час шизофренічних станів. Вона ріже себе, боїться бути сама, схильна до суїциду, фобії – вогонь і висота. Може складатися враження, що вам вдатися промити їй мозок, але послання Тедеску точно блокує установка, яку доктор Слейд давав її під гіпнозом.

– Ви там були, довідалися що-небудь?

– Тедеску сказав їй процитувати пророцтва з пам’яті. Вони складені у формі загадок.

– Мій батько казав, що товариш Тедеску завжди вважав себе пророком на кшталт Нострадамуса.

– От тільки Тедеску не передбачав майбутнє, а творив його.

Майже так і було.

– Але Нострадамус надавав своїм пророцтвам форми туманних катренів через те, що боявся інквізиції. А навіщо Тедеску було це робити?

– Він остерігався ЦРУ. Я чула лише два рядки, які Рейвен цитувати перед його смертю.

На вежі, звіяній вітрами, богиня без лиця майбутнє стереже,

Збираючи врожай кривавий, заколе всіх ненависті ножем.

Ці образи вам про щось говорити?

– Ні.

– Значить, ці загадки нам ще треба розгадати. Пробуйте витягти з неї решту. Якщо у вас не вийти, я заберу її до Ашрафу. Як медсестра доктора Слейда, я навчитися працювати з такими, як Рейвен. Залиште її в нас на деякий час і побачите, чи вона справді перейнялася вашими ідеями.

– Я пораджуся з товаришами і дам вам знати.

Коли Фатіма підвелася, півмісяць, що був захований на її високих грудях, знову висмикнувся. Вона пробралася поміж щільно наставленими столиками і зупинила таксі.

Поїхати за нею? Немає сенсу. Вона ж сама його знайшла. Одна річ непокоїла Алексі. За чутками, МЕХ – це не просто загони ісламських бойовиків-марксистів. Це секта, якою керують жінки, охоплені манією величі. Нехай майорка Фатіма роздає карти, та він пильно стежитиме за тим, як вона тримає колоду у своїх зашкарублих руках.

Алексі розрахувався з офіціантом і рушив алеєю до місця, де стояв його «Гарлей». Від’їжджаючи геть, він уважно роззирнувся довкола. Навіщо перейматися? Їй і так відомо місце розташування схованки.

Фатіма казала, що люди з такою хворобою, як у Рейвен, не переносять самотності, калічать себе і схильні до самогубства. А що, як дівчина не повністю під його контролем? Якщо йому не вистачить умінь, щоб витягти з неї решту пророцтв Тедеску?

Тоді Алексі відправить Рейвен до Ашрафу, як пропонує Фатіма. Нехай МЕХ попрацює з нею, як це робить «Хезболла», ХАМАС і «Аль-Каїда» зі своїми безмозкими смертниками.

РОЗДІЛ 12

Вейбридж, штат Огайо

Дуґан випливав із глибин пульсуючого болю в голові, то виринаючи, то занурюючись назад. Що за чортівня? Сучка Салінас хотіла його вбити. Чому? Із чималим зусиллям він сів прямо і зіперся об стіну. Озирнувся, шукаючи очима клаптик паперу. Мабуть, Салінас його забрала. Що в ньому було такого, щоб так психувати?

Дуґан заплющив очі. Дякувати Богу, ударом йому не відбило пам’ять.

«Повільна смерть тиранським силам зла

В тунелях наших зріє. Іншалла…»

Мабуть, це з якоїсь лекції Тедеску. Перший рядок більш-менш зрозумілий: девіз священної війни мусульман проти християн. А «Іншалла» – це заклик до Аллаха.

По щоці щось текло. Він чудово знав, що це. Похитуючись, звівся на ноги.

Задзвонив його захищений мобільний STU-III. Скривавленою рукою Дуґан натис на кнопку.

– Так.

– Увімкніть захищений режим, Стоматологу.

– Що? – у голові ще й досі паморочилося.

– Скористайтеся криптоключем, розмова мусить бути зашифрована.

Порившись у кишені серед ключів від машини, Дуґан знайшов криптоключ і натиснув на кнопку шифрування.

– Кажіть.

– Це Кимвал.