6 Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кості самонадіяних. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх.
7 Хто дасть із Сіону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.
3 Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені.
4 Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх.
5 Бо чужі повстали на мене і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою.
6 Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою.
7 Він одверне лихо на ворогів моїх; істиною Твоєю, Боже, Ти вигубиш їх.
8 Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно добре.
9 Бо Ти визволив мене від усякого лиха, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.
2 Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.
3 Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.
4 І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.
5 Бо вони горнуть лихо на мене і в гніві ворогують проти мене.
6 Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.
7 Страх і трепет прийшли на мене і жах обгорнув мене.
8 І я сказав: «Хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.
9 Полетів би я найдалі, став би жити в пустині, ждучи Бога, щоб спас мене від вітру буйного, від бурі».
10 Розбий, Господи, і роз’єднай змову їх, бо насильство та ворожнечу бачу я в місті.
11 Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а всередині його насильство та кривда.
12 І не зникає з вулиць його насильство та зрада.
13 Але, якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався надо мною, я не зважав би на нього.
14 А то ти, чоловіче — однодумцю мій, приятелю і друже мій, з яким ми щиро сходилися й до дому Божого разом ходили!
15 Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їх посеред них.
16 Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.
17 Вечером і ранком і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.
18 Він визволить душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.
19 Почує Бог і упокорить їх Той, що перебуває вічно, бо нема в них каяття і не бояться вони Бога.
20 Підіймають руки свої на неповинних і не додержують слова свого.
21 Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба.
22 Масні, як олива, слова їх, але то гострі мечі.
23 Покладайся на Господа в скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.
24 Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і половини віку свого. А я, Господи, надіюся на Тебе.