12 Коли б Я захотів їсти, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
13 Хіба Я їм м’ясо телят, чи п’ю кров козлів?
14 Принеси Богові жертву хвали і віддай Всевишньому обітниці твої.
15 І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
16 А до грішника каже Бог: «Нащо говориш ти про устави Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
17 Ти ж зненавидів накази Мої і слова Мої кидаєш поза себе.
18 Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником участь поділяєш.
19 Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає наклепи.
20 Сидиш і наговорюєш на брата твого, і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
21 Ти це робив, а Я мовчав. Ти думав, що й Я такий, як ти. Але Я виявлю тебе і поставлю перед тобою гріхи твої.
22 Зрозумійте це, ви, що забуваєте Бога, щоб не зловив Я вас, і вже ніхто не спасе вас.
23 Жертва хвали прославляє Мене, і там дорога, на якій являю Я спасіння Моє».
3 Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.
4 Особливо обмий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.
5 Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною.
6 Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже праведний Ти в слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм.
7 Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя.
8 Бо Ти істину полюбив єси, невідоме і таємне мудрости Твоєї явив Ти мені.
9 Окропи мене іссопом — і очищуся, обмий мене — і стану біліший від снігу.
10 Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості упокорені.
11 Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.
12 Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правди віднови в нутрі моєму.
15 Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.
14 Поверни мені радість спасіння Твого і Духом владичним укріпи мене.
15 Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе.
16 Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою.
17 Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою.
18 Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш.
19 Жертва Богові — це дух сокрушенний, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш.
20 Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни Єрусалимські.
21 Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення, тоді покладуть на жертовник Твій тельців.
Господи, помилуй
3 Чого хвалишся злодійством, сильний, зловживаєш милосердям Божим кожного дня?
4 Неправду висловлює язик твій; як бритва вигострена, така твоя лжа.
5 Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.
6 Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.
7 За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й видворить тебе з оселі твоєї, викорінить тебе із землі живих.
8 Побачать це праведні і злякаються, посміються над тобою і скажуть:
9 «Ось чоловік, що не в Бога шукав собі сили, а надіявся на силу багатства свого та підсилював себе злочинством своїм».
10 А я — мов оливне зелене дерево в домі Божім, я надіюся на милість Божу повік.
11 Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив; буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти ласкавий до праведних Твоїх.
2 Сказав безумний в серці своїм: «Немає Бога». Розпусні стали, огидне діють у беззаконствах. Нема, хто б чинив добро.
3 Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога?
4 Всі відвернулись, усі нікчемні стали; нема вже такого, що чинить добро.
5 Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей Моїх, наче хліб, а Господа не призивають?